До сих пір ходять розмови про один із будинків міста, який вибухнув від протікання газу. Одні кажуть, що то від необережного ставлення до роботи газовиків, інші говорять, що вині мешканці. У людей вже є обґрунтована надія, що вже дуже скоро вони зможуть повернутися додому. Про це розповів заступник міського голови Олександр Мосін.
Вже почали роботи під’єднання квартир до першого під’їзду, де відбувся вибух газу. Крім того, працювати почнуть також вода, газ, електрика. Як тільки все під’єднають, люди знову можуть жити в будинку. Поки лишається трішки почекати мешканцям проживаючим в квартирах №4 і 8. Саме вони опинились близько до епіцентру вибуху. Будівельники вже закінчують всі роботи з відновлення. Після цього, повідомляє сайт kropyvnytskyi.one, поки буде проводитись розслідування, паралельно поставлять в під’їздах нові ліфти.
Як вийшло, що декілька поверхів не придатні до життя: історія постраждалої Діани Дідковської
2 лютого на другому поверсі було дуже гучно, стався вибух газу. Власник однієї з квартир загинув. Його старша донька 13 річна Діана вижила і витягнула в під’їзд маленьку сестричку Поліну. Нині вони обидві лежать в опіковому відділенні обласної лікарні. Старша дочка покійного розповідає:
-Мені якраз на 10 потрібно було йти на манікюр. Додому прийшла звідти о пів на першу. Вдома взагалі не було запаху газу, Потім різко почало смердіти. Я спитала у тата, чи сталось щось? Він відповів, що на 3 поверсі ремонтують газову колонку, тому він виключив наш котел. Кілька разів ми провітрювали квартиру, але запах стояв сильний.
Чекали маму з роботи, і сховали від неї віник, бо вона кидається підмітати як приходить. Ми з татом так часто жартували над нею. Тато робив ремонт, я йому допомогала, в той час вікна були відкриті, наче не так запах відчувався, як тільки закрили – просто жах, особливо в коридорі. На кухні було відчуття, що газ десь проходить.
Потім тато пішов з Полею, а мене попросив, щоб я трішки прибрала. Ну, щоб пилюки не було, Я ввімкнула пилосос, телевізор. Під час роботи чую, щось за дверима тарабанить, собака дивиться на двері. Як виявилось, то стукали до нас в тамбур. Спитала, хто там, мені відповіли; «Газ. Ви винні в тому, що у сусідів зверху немає води». Я кажу: «Нікого зі старших дома немає, я не відкрию». Весь час я стояла біля дверей в тамбурі та слухала, що там відбувається. Я чула як вони в тій трубі лазили, наче щось там виривали.
Відразу я зателефонувала тату, сказала, що до нас приходили з газової служби. Він сказав, що скоро повернеться і сам все вирішить. Прийшовши додому газовики вже пішли. Тато з Поліною почали переодягатися, я якраз з сестрою по відеочату говорила, поставила телефон на зарядку.
Потім витирала старий телевізор від пилюки і раптом потемніло в очах. Через кілька хвилин я прийшла в себе, не можу встати, бо лежить телевізор зверху, біля мене багато каміння, мамині квіти всі поламані. Я якось змогла вибратись з під завалів, сестра лежала на підлозі з переляканими очима. Я швидко взяла її за руку і побігла в під’їзд.
Великий жах довелося пережити цим маленьким дітям. Жінка покійного чоловіка та мати дівчат розповідає, що раніше в них були працівники з «Кіровоградгазу» робили запрошення для проходження реабілітації в пансіонаті, і це було тільки раз, більше ніхто не дзвонив і не приходив. Люди розповідають, як два газовика вибігли з під’їзду в крові і хотіли завести машину і поїхати, але люди їх зупиняли.
Яке майбутнє чекає на будівлю
Найбільші проблеми в будинку були з електрикою. Згоріло дуже багато обладнання, та і в самих квартирах, усі знають, як це облаштовано в радянських будівлях. Уся проводка захована в стінах, відновлення потребує часу та зусиль.
Влада поки, що не говорить, коли саме квартири будуть відповідати нормам, та в них зможуть заселитися люди. Але обіцяють якнайшвидше вирішити питання з ремонтом будівлі. Для багатьох, особливо тих, хто бачив вибух на свої очі буде складно повернутися в цей дім. Люди отримують допомогу для оренди житла.