Кропивницький, який традиційно асоціюється з аграрним сектором та потужним машинобудуванням, активно завойовує статус одного з найперспективніших ІТ-хабів України. Особливий акцент у місті змістився у бік штучного інтелекту (ШІ) — технології, яка давно перестала бути футуристичною теорією і стала невіддільною частиною міського освітнього, наукового та бізнес-простору. Розвиток ШІ в регіоні відбувається синергійно, охоплюючи всі рівні: від базової ІТ-освіти для підлітків до створення складних комп’ютерних симуляцій для промисловості. У цій статті kropyvnytskyi.one на дізнаємось, як регіональні освітні ініціативи, хакатони, наукові дослідження та бізнес-курси формують новий технологічний ландшафт міста.
ІТ-школи та курси програмування у Кропивницькому
В Кропивницькому активно створюється міцна екосистема для розвитку технологічних навичок. Місто приймало масштабний інноваційний хакатон AI City of the Future: KROPYVNYTSKYI STAGE 2026, організований Харківським політехнічним інститутом (ХПІ) за підтримки міської ради. Понад 40 школярів та студентів коледжів долучилися до двотижневої StartUP-школи.
Програма хакатону охоплювала онлайн-зустрічі з представниками таких глобальних компаній, як Huawei, NIX, GlobalLogic та N-iX, а також інтенсивні офлайн-тренінги з розробки стартапів та командної взаємодії. У фіналі молодіжні команди презентували вражальні рішення:
- Систему моніторингу стану водойм.
- Інтелектуальну екосистему контролю якості повітря.
- Платформу для розвитку критичного мислення й виявлення маніпуляцій.
- Систему на основі штучного інтелекту для автоматичного конспектування лекцій.
Такі заходи виконують функції профорієнтації, створення професійної спільноти та надання зворотного зв’язку від практиків. Окрім хакатонів, у Кропивницькому функціонують потужні приватні заклади. Наприклад, школа програмування та робототехніки ROBOCODE навчає дітей віком від 6 до 16 років створенню ігор, розробці сайтів та Python-програмуванню із застосуванням машинного навчання. Комп’ютерна Академія IT STEP пропонує програми для підлітків та дорослих, які охоплюють розробку програмного забезпечення з ШІ, кібербезпеку, роботу з великими мовними моделями (LLM) та інженерію промптів. Це створює безперервну систему освіти, яка забезпечує ринок висококваліфікованими кадрами.
ШІ-викладачі та інновації в ЦНТУ: новий рівень вищої освіти
Освітня система Кропивницького сьогодні змінюється не лише через нові програми чи стартап-школи. У Центральноукраїнському національному технічному університеті вирішили піти ще далі — й почали експериментувати з технологіями, які ще кілька років тому здавалися фантастикою.
Саме тут стартував проєкт «Освітня франшиза 2.0: викладачі без мовних кордонів». Його головна ідея — створення цифрових викладачів на основі штучного інтелекту, здатних проводити лекції різними мовами для студентів з усього світу.
Над проєктом працювали фахівці кафедр кібербезпеки та економіки. Першим прототипом цифрового лектора стала кандидатка економічних наук Тетяна Рябоволик. Нейромережі проаналізували її зовнішність, голос, міміку, манеру говорити та навчальні матеріали, після чого створили ШІ-аватар — фактично цифрову копію викладачки.
У результаті з’явилися відеолекції, де цифровий викладач читає курси іноземними мовами. Студенти з інших країн можуть проходити дисципліни з PR-менеджменту чи менеджменту через платформи MOODLE та YouTube, отримуючи матеріал рідною мовою без перекладачів чи дубляжу.
Для університету це стало не просто технологічним експериментом, а спробою інтегруватися у глобальний освітній простір. У ЦНТУ вважають, що подібні рішення можуть зробити українську вищу освіту конкурентнішою на міжнародному ринку та допомогти залучати більше іноземних студентів.
Порівняно з традиційною моделлю навчання, система з ШІ-викладачем відкриває значно ширші можливості. Якщо звичайна лекція прив’язана до аудиторії та розкладу, то цифровий формат працює фактично цілодобово — студент може переглядати матеріали у будь-який час. Так само зникає мовний бар’єр: нейромережі дозволяють адаптувати контент різними мовами без окремих перекладачів.
Ще одна перевага — масштабування. Якщо традиційний викладач фізично працює з однією групою одночасно, то цифровий аватар може навчати необмежену кількість слухачів паралельно. Крім того, у майбутньому такі системи потенційно дозволяють персоналізувати навчання — підлаштовувати темп та формат під конкретного студента.
Штучний інтелект на виробництві: розробка агродронів
Сільськогосподарське машинобудування є історичною візитівкою Кропивницького, і сьогодні ця галузь поєднується з передовими дослідженнями. Група науковців ЦНТУ проводить ґрунтовні дослідження щодо інтеграції методів штучного інтелекту в автоматизовані виробничі лінії.
Дослідники створили складну комп’ютерну симуляцію — так званого «цифрового двійника» експериментальної платформи з виготовлення агродронів. Використовуючи об’єктноорієнтований підхід та методи навчання з підкріпленням, інтелектуальні агенти в системі здатні самостійно аналізувати дані, прогнозувати можливі збої обладнання, мінімізувати простої та знаходити оптимальні сценарії роботи конвеєра при зміні зовнішніх факторів. Впровадження таких віртуальних моделей дає змогу безпечно тестувати логіку системи перед її запуском на реальному заводі, що дозволяє зменшити кількість браку та суттєво підвищити надійність виробництва.
Паралельно в університеті готують спеціалістів, які зможуть ці системи розробляти. Для магістрів спеціальності «Комп’ютерні науки» викладається фундаментальний курс «Комп’ютерні системи штучного інтелекту». Здобувачі освіти вивчають архітектури нейронних мереж, багатоагентні системи, алгоритми навчання та генетичні алгоритми, працюючи в середовищах Python, JupyterLab та C#.
Курси ШІ для бізнесу та концепція Smart City
Розвиток інтелектуальних технологій не оминає малий та середній бізнес, а також повсякденне життя громади. Громадські організації впроваджують програми для адаптації підприємців до нових умов. Зокрема, ініціатива «Імпакт Україна» за підтримки ПРООН організувала безоплатний навчальний курс «Інструменти штучного інтелекту для мікро-, малих та середніх підприємств». Ветерани, переселенці та місцеві бізнесмени вчаться застосовувати ШІ, інструменти Big Data та IoT для оптимізації фінансових звітів, генерації контенту та автоматизації рутини.
Велику популярність здобули й практичні воркшопи. Так, у місцевому Гончаренко центрі проходять інтерактивні заняття, де діджитал-маркетологиня Світлана Салій вчить містян працювати з ChatGPT, Midjourney та іншими нейромережами.
«Штучний інтелект сьогодні — це не привілей обраних, а необхідність для кожного, хто хоче залишатися конкурентоспроможним. У Кропивницькому ми бачимо величезний запит від людей різного віку на те, щоб навчитися товаришувати з алгоритмами», — підкреслює експертка.
У місті також починають обговорювати впровадження концепції Smart City. Інтелектуальні системи керування трафіком здатні обробляти величезні масиви даних з відеокамер, індукційних петель та GPS-навігаторів у режимі реального часу. Завдяки предиктивному аналізу, алгоритми ШІ можуть передбачати затори ще до їх виникнення та регулювати цикли світлофорів для створення «зелених хвиль», що дозволяє значно знизити рівень викидів шкідливих газів.
Кропивницький яскраво демонструє глибоку та багатогранну модель інтеграції технологій штучного інтелекту в усі сфери життя. Місто відходить від моделі пасивного споживача та генерує власні, інноваційні продукти світового рівня. Наразі головним викликом є залучення стабільних інвестицій та підтримка цих проєктів з боку місцевої влади для їх подальшого масштабування. Проте вже сьогодні можна стверджувати напевно: штучний інтелект став ключовим рушієм, який відкрив нові перспективи для освіти, бізнесу та промисловості, змушуючи технологічне серце Кропивницького битися значно швидше.