Що таке пиво єлисаветградці дізналися у 1800 році, бо тоді в місті працювали два пивоварних заводи. На них виробляли понад 200 тисяч відер пива за рік, тобто 2,5 мільйони літрів. Містяни віддавали за келих холодного, хмільного 7 копійок. Продавали пиво у винних погребах, пивних, трактирах, яких у повіті тоді було 200. Більше на kropyvnytskyi.one.
Історія пивоварного заводу Зельцера
Пивоварний завод Зельцера вважався одним з найбільших у місті, який ще кілька років тому варив пиво під маркою «Імперія С». Його побудували у 1863 році на правому березі Інгулу. Господарями великого заводу були купці Штейн і Шапошніков. Пройшов певний час і чоловіки продали пивоварню Зельцеру.
Саме тоді завод отримав назву «Акціонерне товариство Єлисаветградского пиво-медоваренного і солодовенного заводу Г.О Зельцер». Відразу після того, як Зельцер вступив в право власності, завод почав активно розвиватися.
Вже у 1912 році тут виготовляли 6 сортів пива, а саме: «Англійське світле», «Кристал», «Сальватор», «Пільзенське», «Експорт», «Карамельне», «Баварське». У 1914 році на заводі відкрили окрему лінію для виготовлення фруктових напоїв. Варили слабоалкогольні напої винятково з натуральних соків і рафінованого цукру.
Цей завод серед містян був досить популярним місцем. Деякі люди замовляли прямо з заводу по кілька пляшок випивки і берегли її в себе вдома до свят. Міська дума навіть встановила для візників окремий тариф на проїзд від центру міста до пивзаводу. Люди платили по 20 копійок для екіпажу з двома конями, 15 для однокінного. Також досить цікаво і те, що пивзавод Зельцера став кінцевою зупинкою першої лінії єлисаветградського електричного трамвая.
Власник Зельцер любив свою справу, тому половину з доходу від продажу пива він витрачав на купівлю обладнання. Завдяки новітньому на той час обладнанню вдавалося варити смачне і справжнє пиво, яке подавали гостям елітних місцевих ресторанів. Також містяни могли замовити доставку пива додому.
Спочатку якісне, потім підробка
Пиво з цього заводу постійно користувалося попитом, і місцеві заводи почали його підробляти. У газеті «Голос Юга» було навіть спеціальне повідомлення – попередження містян. В ньому писали, що пивоварний завод ім. Зельцера звертає увагу користувачів «англійського пива», що крім етикетки справжнього формату додатково будуть клеїти емблему заводського розливу, в зв’язку з тим, що Голтвянський завод почав випускати власне пиво під етикеткою пивоварні Зельцера.
Цікаві факти
Пивзавод активно працював навіть під час громадянської війни. Є навіть згадка про те, що під час оборони міста банди Марії Нікіфорової Зельцер безкоштовно забезпечував пивом захисників міста пивом, а ще один місцевий підприємець Макієв – спиртом.
Німці під час відступу у 1944 році не тільки розібрали трамвайні колії, але й місцеве пиво вирішили зіпсувати і спеціально в той колодязь, звідки брали воду для пива, скинули мертву коняку. Виробництво пива на певний час зупинилося, колодязь на території заводу повністю обробили спеціальними розчинами.
Правила виготовлення вина, пива
Статистичні відомості щодо кількості звареного хмільного напою та ціни на нього можна дізнатися зі щорічника «Голос Юга». Там є інформація про виготовлення та вживання «казенного вина і пива». У цьому ж році в місті продали 341,5 літрів пива і горілки.
На виготовлення пива, вина у підприємства повинна бути ліцензія, тоді в народі її називали патентом. Місцева поліція пильно слідкувала за дотриманням цих правил, тому постійно проводила рейди містом і вилучала безпатентні напої з підприємств.