На початку 2010-х у селищі Нова Прага на Кіровоградщині з’явився проєкт, який тоді називали одним з найамбітніших у вітчизняному тваринництві. Агрокорпорація «УкрАгроКом», що нині входить до структури «АгроВіста», взялася за будівництво молочнотоварного комплексу «Петриківське молоко». Його створювали не як звичайну ферму, а як сучасне виробництво європейського зразка, орієнтоване на молоко найвищої якості, у тому числі для дитячого харчування. У цій статті на kropyvnytskyi.one простежимо історію створення та розвитку молочнотоварного комплексу «Петриківське молоко», зробимо огляд інвестицій, передових технологій доїння типу «карусель», умов утримання голштинської породи худоби та переходу на власну сонячну електроенергію.
Молочний гігант Кіровоградщини
Комплекс фактично виріс посеред полів з нуля. Для його будівництва обрали Нову Прагу Олександрійського району, а в реалізацію проєкту вклали близько 30 мільйонів доларів. Разом з виробничою та допоміжною інфраструктурою підприємство зайняло територію у 52 гектари — це площа невеликого окремого господарського містечка.
Масштаби комплексу закладалися ще на етапі проєктування. Ферму розрахували на утримання п’яти тисяч голів великої рогатої худоби голштинської породи, яку вважають однією з найпродуктивніших у світі. З цього поголів’я 2400 корів становлять дійне стадо. Підприємство здатне виробляти від 60 до 70 тонн молока екстракласу щодоби.
Особливу увагу тут приділили технологіям. У «Петриківському молоці» впровадили сучасні європейські рішення для догляду за тваринами, автоматизованого доїння та контролю якості продукції. Саме це дозволило комплексу швидко отримати репутацію одного з найтехнологічніших молочних господарств країни.
Колишній генеральний директор групи компаній Анатолій Кузьменко згадував, що особисто контролював процес створення комплексу — від перших креслень до запуску виробництва.
«Ми збудували унікальний комплекс «Петриківське молоко», рівного якому в Україні немає ні за масштабами, ні за технологіями. Я особисто детально заглиблювався у будівництво починаючи з проєктування, адже тривалий час працюю у тваринництві й розумію, яким має бути комплекс, щоб його продукція витримувала конкуренцію», — зазначав він.
Корови на каруселі
Влітку 2013 року на молочнотоварному комплексі «Петриківське молоко» запрацювала установка, яка на той момент стала справжньою технологічною сенсацією для українського тваринництва. Йдеться про найбільшу в країні доїльну систему типу «карусель» — Auto Rotor Performer на 60 місць, вироблену німецькою компанією GEA Farm Technologies.
Цей процес нагадує добре налагоджений механізм: корови по черзі заходять на круглу платформу, яка повільно рухається по колу. Один повний оберт триває приблизно десять хвилин. За цей час тварина проходить увесь цикл доїння, після чого спокійно залишає платформу. Зупиняють «карусель» лише для технічного обслуговування — решту часу вона працює практично безперервно.
Сам процес доїння тут доведений до чіткої послідовності дій. Спочатку оператори зціджують перші цівки молока та дезінфікують соски спеціальним розчином. Далі їх протирають індивідуальними одноразовими серветками, після чого під’єднують доїльний апарат. Коли доїння завершується, система автоматично вимикається, а соски додатково обробляють захисним розчином-консервантом.
Втім, головна особливість комплексу — не лише в автоматизації, а й у постійному контролі за станом тварин. Кожна корова має індивідуальний електронний чип, з якого система зчитує інформацію просто під час доїння. Комп’ютер аналізує надої, відстежує зміни у здоров’ї та навіть визначає, коли тварині потрібне осіменіння. Якщо програма помічає відхилення, корову після виходу з «каруселі» автоматично направляють до окремого ветеринарного боксу для огляду.
Ферма, де все працює на комфорт тварин
На молочнотоварному комплексі «Петриківське молоко» переконані: висока продуктивність починається не з техніки, а зі здоров’я стада. Саме тому тут запровадили систему цілорічного безприв’язного утримання корів. Тварини не стоять прикутими до одного місця, вони можуть вільно пересуватися приміщенням, у будь-який момент підходити до води чи корму. На підприємстві вважають, що такий підхід напряму впливає не лише на надої, а й на здатність стада до відтворення.
У комплексі роблять ставку на довготривалу якість поголів’я. Тут прагнуть не просто отримати більше молока, а й зберегти сильну генетику голштинської породи та виростити здоровий молодняк для оновлення стада.
Окремим викликом для ферми стає літня спека. Голштинські корови важко переносять температуру вище +30°C — у тварин може виникати тепловий стрес, що одразу впливає на самопочуття та продуктивність. Тому приміщення обладнали потужною системою вентиляції та автоматичного контролю мікроклімату. Біля кормових столів працює система водяного зрошення, під час спеки корів охолоджують своєрідним душем.
Щоденна робота комплексу майже повністю механізована. За чистоту в приміщеннях відповідають англійські трактори, які прибирають гній. Італійські міксери-роздавачі доставляють свіжий корм, а голландські роботи-підгортачі акуратно підсувають його ближче до тварин. Навіть дезінфекція стійл тут автоматизована — спеціальні машини обробляють поверхні йодним розчином.
Більшість кормів для стада підприємство заготовляє самостійно. Основу раціону становлять сіно, сінаж із пров’ялених трав та кукурудзяний силос — це понад 60% усього харчування. Іншу частину забезпечує власний комбікормовий завод «УкрАгроКом». У результаті корови цілий рік отримують збалансований монокорм — без сезонних змін та перебоїв у харчуванні.
Сонячна енергія для молочного комплексу
Для сучасної молочної ферми електроенергія — це основа всього процесу. Від неї залежать робота доїльних залів, вентиляції, насосів, систем охолодження та подачі води. За постійного зростання тарифів витрати на електрику можуть стати одним із головних навантажень для підприємства. Саме тому в компанії вирішили зробити ставку на енергонезалежність.
«УкрАгроКом» інвестував майже 38 мільйонів гривень у будівництво дахової сонячної електростанції просто на території комплексу. Після запуску СЕС витрати на електроенергію вдалося скоротити приблизно наполовину. Особливо ефективно система працює влітку: саме у спекотні сонячні дні ферма найбільше потребує електрики для вентиляторів, охолодження та насосів, а сонячні панелі в цей час генерують максимум енергії.
Втім, у холдингу «АгроВіста» розглядають це лише як перший крок до повної автономності. Компанія вивчає можливість встановлення промислових акумуляторів для накопичення електроенергії та балансування навантаження. Паралельно тривають переговори щодо будівництва біогазового заводу.
Для цього на фермі вже змінили систему поводження з відходами. Суху частину гною відпресовують та використовують як підстилку для тварин, а інші залишки у перспективі можуть стати сировиною для виробництва біогазу. Таким чином відходи планують перетворювати на додаткове джерело енергії.
«Петриківське молоко» є прикладом того, як українське тваринництво поступово переходить від старих підходів до високотехнологічного виробництва. Тут поєднали сучасне європейське обладнання, автоматизовані системи контролю та курс на «зелену» енергетику. У результаті підприємство щодня виробляє десятки тонн молока екстракласу, водночас зменшуючи витрати ресурсів та залежність від зовнішніх енергомереж.