Кропивницький має велику історію розвитку педагогічної освіти. З цього міста, повідомляє сайт kropyvnytskyi.one, вийшли відомі та талановиті вчителі, які зробили значний внесок в розвиток педагогіки.
Як здобували початкову освіту
В 1900-х роках, щоб отримати професію вчителя і викладати в школі потрібно було закінчити курси та духовну семінарію.Студенти після закінчення ставали вчителями початкових класів. Далі їх приймали на роботу, де під час прийому виставляли великі вимоги.
Педагогічне мистецтво в часи революції
Коли почалась революція, була велика проблема підготовки фахівців в сфері освіти для народної української школи. 1918 року працівники земства «Просвіта» почали вимагати від чиновників відкрити в місті педагогічногічний ВУЗ. На той час ніяких дій від влади не було. Плани змогли реалізувати тільки за часи зміни правління. Головним діячем в розвитку педагогіки став уродженець Кропивницького – Володимир Винниченко.
Започаткування жіночої гімназії
Саме 26 січня 1919 рік важлива дата – в Директорії УНР було прийнято рішення про створення в місті закладу для підготовки вчителів. Цей заклад назвали жіночою Єлиставетградською гімназією. Вже 1 червня 1921 року були відкриті перші вищі курси на базі гімназії. Під час них готували вчителів до початкової школи.
Також створили перші формування факультетів. Це був початок переходу закладу на ступінь вище. Тобто він був вже не гімназією, а інститутом соціального виховання. Майбутні освітяни навчались в ньому 3 роки.
1930 року Радою Народних Комісарів УСРР був підписаний офіційний документ про започаткування інституту народної освіти. Всього було 4 факультети:
· Технічно-математичний.
· Біологічний.
· Літературний.
· Економічний.
Цей заклад у передвоєнний час став великим комплексом для навчання. В ньому вже було заочне та стаціонарне навчання. Створили бібліотеку в якій було більше ніж 80 тис. томів книг, ботанічний сад, майстерні. В 1941 році з закладу вийшли 2026 кращих на той час вчителів для молодших та старших класів.
Війна внесла свої корективи
Війна змінила все. Скалічила долі викладачів та студентів. Усі пішли захищати Вітчизну. У боях під час Великої Вітчизняної війни в катівнях фашистів загинув завуч закладу Олексій Коцюба.
1944 року Кіровоград визволили від фашистів, його за декілька місяців після закінчення війни почали відбудовувати. Підрахунки показали, що на реставрацію витратили понад 6 мільйонів карбованців.
Очолив заклад в цей складний час Сидор Карпович Королюк. Заняття почались вже 25 березня 1944 року.
Розширення інституту
З часом з‘явилася потреба розширити площу закладу. У 1959 році тут з’являється кафедра фізичного виховання, англійської мови, музики.
У 1960 році починається будівництво. Збудували нові приміщення, гуртожитки, зробили лабораторії. Відбулося швидке зростання закладу та перетворення його в успішний науковий осередок регіону.
Розквіт в 90-х
В цей час створюють науково-навчальний виробничий корпус. Відкрили відділення Малої Академії наук, з’явилась магістратура. У 1992 році ВУЗ отримав ім’я Володимира Винниченка. Вже 4 квітня 1997 року університет Винниченка отримав статус державного педагогічного. Саме це стало знаковим і дало великий етап розвитку.
Сучасний заклад
Зараз метою цього університету є підготовка спеціалістів нового покоління з гарним рівнем освіти. Вони можуть працювати за межами України в рамках обміну студентами. На протязі певного часу і до сьогодні, цей заклад отримав визнання людей. Має великий авторитет в спільноті абітурієнтів, викладачів.