У Кропивницькому вже багато років поспіль одним з найгостріших дискусійних питань залишається проблема малих архітектурних форм (МАФів). Міський простір виявився перенавантаженим тимчасовими спорудами, які в умовах високої конкуренції стають дедалі агресивнішими візуально. З одного боку, підприємці намагаються розвивати бізнес у складні часи, створюючи робочі місця та наповнюючи бюджет громади. З іншого — містяни відверто не схвалюють появу нових кіосків, які спотворюють історичні вулиці та заважають вільному пересуванню. У цій статті на kropyvnytskyi.one дізнаємось, як місцева влада, урбаністи та бізнес шукають компроміс між розвитком підприємництва, викоріненням земельних схем та збереженням архітектурного обличчя міста.
Кіоски, що наступають на місто
Кропивницький поступово перетворюється на місто, де тимчасові споруди давно перестали бути тимчасовими. Кіоски, павільйони та МАФи виростають уздовж доріг, на тротуарах та біля зупинок настільки щільно, що подекуди починають диктувати вигляд цілих кварталів. І хоча частина з них працює легально, масштаби хаотичної забудови вже важко ігнорувати.
За офіційними даними, у місті налічується 371 тимчасова споруда. З них лише 252 встановлені законно. Ще 119 — з порушеннями та формально підлягають демонтажу. Водночас за понад три роки, з 2022-го до 2025-го, у Кропивницькому прибрали лише десять МАФів. Причому примусово демонтували всього три.
Урбаніст та керівник громадської організації «УРБАН. КРОП» Дмитро Бабак каже, що проблема не лише в документах чи правилах благоустрою. Йдеться про те, як місто виглядає і як його сприймають мешканці.
«Це створює візуальний шум та руйнує архітектурну гармонію, особливо в центрі міста», — підкреслює експерт.
За словами урбаніста, хаотично розміщені павільйони часто перекривають проходи на вузьких тротуарах, змушують пішоходів виходити на проїжджу частину, а іноді навіть погіршують огляд для водіїв на перехрестях та виїздах.
Втім, у цієї історії є й інший бік. Бізнес прагне виживати там, де є люди, транспорт та потік покупців. Саме тому власники намагаються зайняти найпомітніші місця та зробити свої точки максимально помітними серед конкурентів.
«У цій сфері діє жорстке правило: якщо власник не зробить кіоск яскраво-кислотним з неоновою вивіскою, це зробить його конкурент», — зазначає Дмитро Бабак.
І поки місто роками шукає баланс між інтересами підприємців, комфортом пішоходів та естетикою вулиць, кіоски продовжують залишатися однією з найпомітніших деталей міського пейзажу Кропивницького.
Чому незаконні торгові точки роками ігнорують демонтаж?
У листопаді 2025 року комісія з демонтажу тимчасових споруд ухвалила рішення прибрати 7 незаконно встановлених МАФів. Підприємцям дали 90 днів на те, щоб вони самостійно розібрали свої конструкції та відновили доброустрій земельних ділянок. Серед кандидатів на знесення опинилися: кіоски «Тютюн», павільйони «Овочі та фрукти» та «Чебуречна» навпроти дитячого садка на вулиці Архангельській, павільйон «Черняхівські ковбаси» навпроти дитячої обласної лікарні на вулиці Преображенській, «Квіткова крамниця IRIS» та кіоск «Формула кави» на вулиці Шевченка.
Коли 90-денний термін сплив, виявилося, що жоден підприємець добровільно свій МАФ не прибрав. Торгові точки продовжують активно працювати.
Головний архітектор міста Роман Лунгол пояснює таку безпорадність влади бюрократичними та фінансовими перепонами. Оскільки вартість послуг з примусового демонтажу перевищує 100 тисяч гривень, міськрада зобов’язана проводити публічні закупівлі через систему Prozorro. Наприклад, очікувана вартість тендеру на демонтаж лише частини незаконних споруд склала 170 тисяч 800 гривень. Поки триває моніторинг цін та пошук підрядників, бізнес продовжує отримувати прибутки на незаконно зайнятій землі.
Земельні махінації: як МАФи стають капітальною нерухомістю
Ситуація з кіосками у Кропивницькому має глибоке політико-корупційне коріння. Нерідко за встановленням торгових павільйонів стоять самі ж депутати або наближені до них бізнесмени.
Схема легалізації працює наступним чином: спочатку на вулиці встановлюється тимчасова споруда, а згодом міська рада виносить рішення про передачу цієї ділянки в оренду через аукціон. Як зазначав під час сесійних засідань депутат Олександр Цертій, жодного конкурентного аукціону де-факто не відбувається, адже ніхто не боротиметься за землю, на якій вже фізично стоїть чужий магазин.
Гучний конфлікт навколо такої схеми стався біля супермаркету «АТБ» по вулиці Попова. Вночі на паркуванні магазину з’явився каркас під кіоск. Замість обіцяного інфраструктурного розвитку, місце отримало протистояння за участю молодиків та колишніх військових, які відстоювали право на торгівлю. Паспорт прив’язки на цей об’єкт був виданий підприємству, пов’язаному з місцевими депутатами.
Але найбільш кричущою є схема перетворення тимчасових конструкцій на об’єкти нерухомості. Хоча Закон України чітко визначає, що малі архітектурні форми не підлягають державній реєстрації як нерухоме майно, у Кропивницькому знаходять лазівки.
Яскравий приклад — ділянка на вулиці Соборній. Підприємець через окружний адміністративний суд довів, що на місці звичайного переносного кіоску нібито знаходилася нерухомість площею 4,8 квадратних метрів. Згодом, отримавши необхідні дозволи на реконструкцію, об’єкт перетворили на нежитлове приміщення площею вже 31 кв.м. Журналісти відкрито порівнюють такі махінації з відомою «туалетною схемою» приватизації найцінніших міських земель.
Шлях до впорядкування: дизайн-код та нові регуляції
Щоб розв’язати проблему хаосу, ще у 2017 році міська рада Кропивницького затвердила концепцію розміщення реклами та МАФів. Місто поділили на три зони: Центральну (історичну), Середню та Периферійну. У межах історичних вулиць (таких як Архітектора Паученка, Велика Перспективна) дозволили розміщувати виключно малоформатні носії та висунули жорсткі вимоги до врахування художньої цінності ансамблів.
Сьогодні активно обговорюється запровадження повноцінного дизайн-коду міста. Спираючись на досвід Ужгорода, урбаністи пропонують чіткі критерії для Кропивницького:
- Матеріали та форма. Використання виключно природних матеріалів (метал, скло, кераміка, дерево) в історичній частині. Розмір вивісок має бути пропорційним фасаду, а їх товщина не повинна перевищувати 15 см.
- Колірна гама. Використання пастельних (бежевих, тепло-сірих) тонів для фасадів та абсолютна заборона агресивних кислотних кольорів.
- Освітлення. У центрі дозволяється лише монохромна підсвітка. Табло та неонові анімації мають бути заборонені.
- Мовні норми. Тексти на вивісках повинні бути виключно українською мовою без граматичних помилок.
- Доброустрій. Обов’язкове використання дерев, клумб та уніфікація дизайну самих кіосків.
Крім естетичного складника, влада працює над економічною. Нове «Положення про порядок розміщення тимчасових споруд» має на меті реалізувати принцип оплати використання землі. Згідно з аналізом регуляторного впливу, впорядкування цієї сфери принесе міському бюджету сотні тисяч гривень щорічно (орієнтовно по 8760 грн з кожного підприємця), які можна буде спрямувати на ремонт тротуарів та соціальну інфраструктуру.
Судовий захист: міська влада не може діяти свавільно
Водночас впроваджуючи нові правила, міська рада повинна пам’ятати про законність своїх рішень. Нещодавно Верховний Суд розглянув зразкову справу щодо меж повноважень місцевих рад у сфері МАФів.
Суддівська колегія визначила, що місцева влада не наділена абсолютними дискреційними (виключними) повноваженнями приймати рішення про демонтаж чи відмову у розміщенні тимчасових споруд. Регуляторні акти мають базуватися на балансі інтересів громади та бізнесу. Якщо підприємець роками добросовісно працює, уклав договори оренди та не порушує правил доброустрою, влада не може свавільно «викинути» його кіоск із комплексної схеми міста.
Проблема тимчасових споруд у Кропивницькому — це не просто питання естетики. Це складний клубок, у якому переплелися потреби малого бізнесу, бажання містян мати комфортний публічний простір, корупційні земельні схеми та бюрократична безпорадність. Впровадження суворого дизайн-коду, відкритих прозорих аукціонів та рівних правил гри для всіх — єдиний шлях перетворити Кропивницький на сучасне європейське місто, де зручно і жити, і працювати.