Не секрет, що значна роль у розвитку будь-якого міста належить саме купцям. Це можна сказати і про Кропивницький.
Після побудови фортеці святої Єлизавети, з якої почалося наше місто, навколо неї почали заселятися люди. Окремим розпорядженням влади було дозволено селитися євреям і, перш за все, торгувати. Торгівля сприяла збагаченню населення, забезпечувала добробут і сприяла розвитку підприємств різного ґатунку.
Якщо говорити про купців Єлисаветграда, хочеться згадати такі прізвища найбагатших людей нашого міста – Барського, Шполянського та Заславського. Більше на kropyvnytskyi.one.
Абрам Барський і його будинки
Ім’я Абрама Давидовича Барського перш за все пов’язують з його власним будинком, що розташований у центральній частині міста. Тут зараз розміщується Обласний Краєзнавчий Музей.
Будинок був побудований менше, ніж за два роки – з 1905 по 1906 рік і був призначений саме для проживання родини Барського. Зовні маєток оздоблений дуже вишукано, в його прикрасах можна побачити символи родини: скульптури пеліканів, що охороняють гнізда з пташенятами від змій, як символи батьківської турботи, жорна млинів – символ родинного млинарського бізнесу, каштани та маки – данина місцевій природі.
Крім особистого маєтку, родині Барських належав цілий комплекс будинків, розташованих на розі вулиць Великої Перспективної та Верхньопермської. У будівлі на площі, де знаходиться з 2023 року Музей хореографії, був готель «Північний», один із доходних будинків Барського. Решта будинків, що розташовані у цьому кварталі, також належали Барському. Тут мешкали десятки людей, були розташовані аптеки, магазини і адміністративні установи. Як бачимо, всі будинки Барського були доходними, прибуток з яких спрямовувався на розвиток млинарського бізнесу родини та на благодійність.
Дім Заславського
Містяни добре пам’ятають іще один будинок, що пов’язаний з іменем купця – Дім Заславського. Хоча більш правильна назва – Дім Заславського та Гіршберга. Це був критий ринок величезних розмірів, збудований наприкінці ХІХ сторіччя на березі річки Інгул біля мосту.
Загальна площа будинку – понад 1500 квадратних метрів, у ньому було три надземні поверхи та великі підвали. Поряд з одно- та двоповерховими будинками, що були поруч і загалом у місті, Дім Заславського здавався архітектурним монстром. Будівля стояла посеред базару, поряд розміщувалися маленькі крамнички.
Заславський мав у цьому будинку власний магазин мануфактури. На першому поверсі будинку були невеличкі магазини, на другому розміщувався недорогий готель. На третьому поверсі квартири здавалися під житло. Отже, загалом це був дохідний дім.
В Домі Заславського продавалося все: тут можна було знайти шпалери, взуття, одяг, вироби з гуми та заліза. Слід зазначити, що асортимент та ціни були розраховані на покупців невеликого доходу: тут могли скупитися люди середнього достатку, а також ті, хто приїздив чи прийшов на базар торгувати.
На жаль, Дім Заславського не зберігся до наших днів, він був підірваний у 1976 році згідно з рішенням влади. Але слава про купця Заславського, як і легенди про його Дім, залишилися нащадкам.
Ізраїль Шполянський та його “Пасаж”
Дім Шполянського, або готель “Пассаж”, розташований в центральній частині міста, також вартий уваги. Збудований на початку ХХ століття на замовлення купця Ізраїля Шполянського, будинок зовні нагадує палац. Приміщення цієї будівлі господар використовував для розвитку свого бізнесу. Тут можна було придбати одяг, взуття, галантерею. Розмаїття товару та ціни були розраховані на заможних і вибагливих покупців.
На початку ХХ століття у будинку був готель, де зупинялися заможні торговці та політики. Номери оснащувалися телефоном та електрикою і коштували не дешево. Готель мав затишний дворик з фонтаном, туями та квітами.
Можна зауважити, що у будь-який час будинок Шполянського приносив чималий прибуток господарю, що був спрямований на подальший розвиток бізнесу та міста в цілому.
