У музеї І.К. Карпенка-Карого презентували виставку «Театральні перехрестя Миколи Садовського». Далі на kropyvnytskyi.one.
Присвячена ця виставка 165 річниці з дня народження блискучого режисера та геніального актора Тобілевича Миколи Карповича. Нагадаємо, що відомий в театральних колах він був саме під псевдонімом- Садовський.
Урочита частина відкриття виставки почалася вступним словом Лариси Хосяінової. Директорка музею розповіла, що будинок, який зараз слугує музеем І.К. Карпенко-Карого зберігає у собі й спогади про кілька років з життя Миколи Карповича.
Саму ж виставку презентувала Наталія Мельниченко, освіживши в пам’яті гостей біографію відомого корифея, науковиця виокремила найбільш яскраві і творчі моменти.
Довідково: народився Садовський 13 грудня 1856 року.
По вуха закоханим в театр маленький Миколка пізнавав своє дитинство в селі Кам’яно-Костувате на Херсонщині.
Після того як вивчився в Херсонській гімназії та Єлисаветградському земському реальному училищі, 1877 році добровольцем воював на російсько-турецькій війні. Проте, не дивлячись на стійкість духу і хоробрість серця, майстер сцени зрозумів, що військове діло чуже йому. І вже через через чотири роки сцена остаточно потягла юного Тобілевича у вир театральних пригод. Не варто забувати про відкриття драматургом першого стаціонарного театру в Україні у 1907 році, і звісно, еміграцію з 1923 по 1926 рік, яка послідувала за цим. Через певний час Микола Карпович повторно занурився в українське театральне мистецтво. (учасники заходу переглядали уривки з кінокартини «Останній лоцман», в якій актор знявся після повернення з єміграції).
Представленими світлинами виставка розповідає про втілені Садовським на сцені образи. З вітрин у музеї на відвідувачів дивляться знімки зроблені сотні років тому. Оригінальні світлини, які в повній мірі передають історичність славетних моментів. На них зображено акторський склад видатної трупи Марка Кропивницького.
Про талановитого Садовського, який горів театром було написано багато книг. Частина таких творів є й на виставці: збірка «Спогади про Миколу Садовського» (1981), «Садовський садить сад – з Марією і без» Ю. Хорунжого (2005), «Театр Миколи Садовського 1907-1920» Г. Веселовської (2018) та ін.
Роль нашого героя не обмежується лише театром. Садовський втілив у життя не тільки ідею піднесення театрального мистецтва в Україні, а й ідею просвітництва нового покоління української інтелігенції ХХ століття.
