Як викладач з Кропивницького став захисником України

Війна змінила життя багатьох українців. Багато хто покинув свою роботу і стали солдатами, щоб захищати нашу країну від орди знавіснілих рашистів. Одним з багатьох став Олександр, солдат з Кропивницького і викладач історії. Раніше він просто викладав історію, а тепер став її творцем. Разом зі своїми побратимами. Про те, як Олександр став захисником України, розповідає наш сайт kropyvnytskyi.one з посиланням на «Суспільне».

Життя до 24 лютого

До повномасштабного вторгнення Олександр працював на улюбленій роботі, викладав історію в коледжах і університетах. Те, що історія – це його покликання, зрозумів ще в школі. Він не тільки швидко запам’ятовував дати, події і обставини, але й глибоко розумів причинно-наслідкові зв’язки між ними. А це і є найголовніша якість будь-якого хорошого історика.

В 2013 році Олександр отримав кандидатський ступінь, а з наступного року вже викладав студентам. Найважче в роботі, зізнається чоловік – це керувати увагою слухачів. Адже далеко не кожен може уважно слухати півтори години. Сучасним студентам цікаві не стільки сухі факти, стільки події, постаті, емоції людей тощо.

В своїй роботі Олександр використовував чимало методів повернення уваги. Наприклад, такий: встати, пострибати і намагатися впіймати єгипетського бога Сонця Ра за бороду. 

На своїх заняттях Олександр розбирав приклади російської пропаганди, як «старші брати» маніпулюють свідомістю і своїх, і наших громадян. Ці маніпуляції стосуються будь-чого: «зради» Івана Мазепи, приховування деяких фактів української історії, применшення віку нашого народу і держави. 

Олександр не вважає дивним той факт, що ті люди, які вчилися ще за радянських часів, знають українську історію далеко не повністю, та й то в перекрученому вигляді. Наприклад, лише одиниці чули про українського короля Данила Галицького. Росіяни свідомо приховували факт існування короля. Інакше довелося б визнати той факт, що коли в українців існувала розвинена державність, «за порєбриком» ходили навколішках перед монгольськими ханами.

Одного разу Олександр перебував в архіві і натрапив там на російську методичку: «При викладанні історії Малоросії не згадувати про козаків. Бо козак – це не тільки озброєна людина, а й символ держави та культури народу».

Як Олександр поміняв освітній фронт на військовий

24 лютого Олександр, як і більшість кропивничан, прокинувся від шуму літаків, які пролітали низько над будинком. Новини по телевізору підтвердили найстрашніший здогад – в країні почалася війна. 

Вже 26 лютого Олександр пішов в територіальний центр комплектування. Простояв цілий день в коридорі, але у кабінет так і не потрапив. Перевагу віддавали людям з досвідом, тим хто воював в АТО/ООС. 

Але викладач і не думав здаватися: записався добровольцем в тероборону. Він з побратимами організував штаб, блокпости і патрулі. За добу доводилося ходити по 25-30 кілометрів. Вони допомагали переселенцям, годували їх.

А 21 березня Олександр вступив до лав ЗСУ. Здобуті на роботі навички, як то самоорганізація та вміння спілкуватися з людьми допомагають Олександру і на війні. У вільний час він читає своїм побратимам лекції з історії України. За це побратими називають його «професор» або «історик».

Після перемоги Олександр має намір повернутися до своєї викладацької роботи.

More from author

Історія Кіровоградської обласної лікарні та кращі керівники медзакладу

Навряд чи знайдеться така людина з міста Кропивницького чи Кіровоградської області, яка б свого часу не потрапила до обласної лікарні. В цьому закладі зосередилась...

Історія заводу Ельворті: від заснування до наших днів

Історія заводу Ельворті останні майже 150 років нерозривно пов'язана з історією Кропивницького. Півтора століття з 268 років існування міста завод активно вплітав свою діяльність...

Видатні педагоги Кропивницького: Василь Сухомлинський

Кіровоградщина справжня перлина центру України. Ще з початку існування міста та області тут зародилось педагогічне мистецтво. Є багато видатних уродженців, які залишили великий здобуток...
.,.,.,.