Історія бізнесу розвитку старого Єлисаветграда у 19 столітті була досить цікавою. Доленосний для міста був 1861 рік. Тоді скасували кріпацтво, і відразу покращилися культура та економіка міста. Воно почало швидко розвиватися, тому у 1865 році Єлисаветград став повітовим центром. Більше на kropyvnytskyi.one.
У 1868 році в місті спорудили залізничну лінію Балта-Єлисаветград, що дала вихід до моря, і відповідно, за кордон. У наступному році здали в експлуатацію залізницю Єлисаветград-Кременчук, яка поєднала місто з водним шляхом по Дніпру, а також Донецьким басейном. Таким чином, владі вдалося налагодити вигідні торговельні шляхи.
До середини 1880 року почали з’являтися нові фабрично-заводські підприємства, також підвищився і покращився обсяг виробництва у 11 разів. Такий стрибок у темпах промислового виробництва був зумовлений переходом на рейки капіталістичного варіанту виробництва та бурхливому розвитку техніки.
Розпочався активний розвиток капіталістичного сільського господарства, який спричинив прискорення створення підприємств для виготовлення сільськогосподарських машин і знарядь. Вдалося відкрити 10 заводів цієї галузі. Практично всі зазначені підприємства належали елітним іноземцям: Ельворті, Краузе, Бургардту.
Крім того, у 1880 році міська дума підписала угоду з найкращим інженером Алтуховим на створення ним водогону в місті. Після його будівництва, вода була платною, що також дозволяло місту отримувати гарні податки з користування водогоном.
Роль заводу Ельворті в економіці Єлисаветграда
Серед машинобудівних підприємств міста, які орієнтувалися на СГ, популярністю користувався причому не тільки в місті, а й за межами України – завод братів Ельворті. Спочатку він був як майстерня, в якій проводили ремонт сільського реманенту братами підприємцями Ельворті родом із Англії. Спочатку в невеликій майстерні працювало 12 робітників. Проте справи заводу пішли досить вдало і він почав швидко розвиватися.
На заводі Ельворті займалися проєктуванням і виготовленням машин унікальної конструкції, яку започаткували найкращі майстри заводу. Містяни мали змогу купити: молотарки, кінні приводи та багато іншого. Вони були добре пристосовані для Єлисаветградської землі. Саме на цьому заводі брати сконструювали першу в Російській імперії сівалку. Коли її представили на одній зі світових виставок, то вона зайняла перше місце. В жодній країні не змогли виготовити якісний їй аналог.
Інформація з географічного довідника
За переписом у 1899 році в місті проживає 61 тисяча людей. Тут є 10 храмів, у тому числі Успенський собор. Є міська, земська лікарня і працює понад 30 навчальних закладів.
Крім того, торговельних підприємств нарахували близько 500 із загальним оборотом 9 000000 рублів. Також в Єлисаветграді збиралися 4 ярмарки. Фабрик та заводів у місті було понад 200. Вони виробляють товари на суму 6 мільйонів рублів. Місто відрізнялося великим благоустроєм. Воно мало широкі бруковані вулиці, бульвари з тополь, а також устатковання водогоном, освітленням, трамвайним сполученням.
Бізнес в місті на початку 20 століття
Тоді у Єлисаветграді було вже більше 200 фабричних-заводських і ремісничих підприємств. Там працювало понад 2000 людей. Річна продукція цих фабрик і заводів міста перед Першою світовою війною склала 13 000000 карбованців.
Значний вплив на розвиток і покращення економіки міста тоді відігравали 5 кредитно-фінансових установ, у тому числі і відділення Державного банку, для зовнішньої торгівлі.
Однією з найбільш успішних фінансово-кредитних установ міста було Єлисаветградське товариство взаємного кредиту, яке створили у 1906 році. Після створення молоді підприємці почали використовувати можливості від держави і активно розвивати свій бізнес.