Кропивницький – це гарне місто, оповите легендами, воно має цікаву історію. Тут багато архітектурних пам’яток, гарних будівель, і місць, де гарно можна провести час. Для того, щоб отримати насолоду від відпочинку, потрібно знайти гарне місце для ночівлі. Найчастіше люди зупиняються в готелях. У сучасному Кропивницькому їх досить багато.
Важче туристам забронювати номер було у 19 столітті, коли в старому Єлисаветграді було небагато готелів, про те, які вони були і як обслуговували гостей далі в статті. Більше на kropyvnytskyi.one.
Історія заснування
Будинок Шполянського, у якому тепер знаходиться Художній музей рахується однією з найгарніших і найзагадковіших будівель Кропивницького. На жаль не відома ні точна дата будівництва споруди, ні прізвище архітектора, який створив проєкт. В різних джерелах вказують різні дати від 1897 до 1908 року.
Власником розкішної будівлі був відомий купець Ізраїль Шполянський. Він створив цю будівля для ведення власного бізнесу. В місцевій газеті «Голос Юга» писалося, що торговий дім-готель Шполянського виконував роль будівельно-господарчого гіпермаркету, де торгували одягом, взуттям.
Історик Володимир Ясієвич написав у своїй книзі, що раніше в будівлі на перших двох поверхах розміщувалися торговельні зали. Вже у 1913 році на території будівлі зробили готель і назвали його «Пасаж». Сюди в основному приїздили багаті купці, політики з інших країн.
Територія готелю була великою, це глибокий двір, з боків якого були одноповерхові будівлі, в них вузькі магазини. Всередині на території готелю створили великий фонтан, який обсадили невисокими туями в один ряд, між ними квіти.
З появою електрики та введенням в дію залізничних доріг почала зростати кількість туристів, які прибували до Єлисаветграду. Розпочався активний розвиток готельної сфери в місті.
У середині 19 століття, як писали у місцевій газеті «Голос Юга» вже налічувалося 200 окремих номерів в двох готелях Єлисаветграду. Проживання в них забезпечувалося безкоштовно протягом 2 тижнів, харчування було платним, наприклад за порцію страви потрібно було платити 20 копійок.
Які були готелі, та що пропонували?
Фешенебельні заклади розташовувалися у центрі міста і пропонували гарні послуги свого часу, але за ночівлю в них потрібно було платити 50 копійок за ніч, в цю суму не входило харчування. В середині них були розташовані ресторани і яких готували українську кухню. В кожному номері було освітлення, ліжко, стіл і стільчик. На спину стільця люди вішали свій одяг.
Готелі середнього класу у Єлисаветграді орієнтувалися на менш заможних клієнтів, вони також були розташовані на центральних вулицях, вимощених бруківкою, біля готелів територію гарно обладнали освітленням, крім того, робили спеціальні стоянки для екіпажу.
Особливість готелів середнього класу була в тому, що тут гарно обслуговували. У закладі до прибулого клієнта в номер приходив сам власник, цікавився у гостя зауваженнями, пропозиціями по роботі готелю.
Підготовлений персонал швидко і якісно виконував всі забаганки гостей. В місцевій газеті «Голос Юга» готелі часто виходили публікації від власників готелів, в яких туристам і містянам пропонували відвідати лазні, сауни.
Працювати брали в такі заклади молодих і переважно неодружених людей. Причина була проста, готелі працювали цілодобово, тому працівник повинен віддавати свій час виключно роботі.
В готелях найчастіше працювали жінки, бо вважалося, що це не чоловіча робота. Жінки робітниці мали спеціальну форму: довга спідниця, вишиванка. За місяць праці робітниці отримували 20 рублів.