Історія про самотнього філософа Дмитра Чижевського

Дмитро Чижевський уродженець Кіровоградщини – це талановита людина, гарний філософ, історик української літератури, визнаний світилом європейської і світової науки. Доля склалася так, що чоловік провів більшу частину життя за межами Батьківщини, де і була написана більша частина його праць. На чужині Чижевський не забував про рідну Кіровоградщину і багато писав про неї. Більше на kropyvnytskyi.one.

Дитинство, навчання

Народився Дмитро Іванович 4 квітня 1894 року в місті Олександрія Кіровоградської області. Його батьки були дворянами. Дід Костянтин був учасником Угорської революції та оборони Севастополя. Батько Іван був військовим, служив артилерійським офіцером. Але через участь у народному русі, призвело до прощання з мріями про військову кар’єру і чоловікові довелося кинути роботу і осісти в родинному маєтку. Мати Марія мала російське дворянство, займалася художницькою діяльністю. 

Так, малий Дмитро з перших років свого життя виховувався правильно, його формували батьки, як людину різних культур. Закінчивши гімназію Дмитро вступив на  фізико-математичний факультет в Санкт-Петербурзі, але через те, що часто хворів був змушений перевестися до Київського університету Святого Володимира на історико-філологічний факультет. Навчання якраз припало на роки Першої світової війни та початок української революції, але незважаючи на це Чижевський закінчив з відзнакою заклад.

Свою дипломну роботу Чижевський присвятив філософській еволюції Фрідріха Шиллера. Бувши студентом Дмитро вступив до меншовицької партії, а у 1917 році його обрали до складу Української Центральної Ради. 

Злети та падіння

Після закінчення інституту чоловік залишився жити в Києві, і саме тут на його долю припали великі випробування. Найважчими виявилися 1917-1920 роки. Тоді відбулися великі зміни в політичних режимах, під час одного з «більшовицьких терорів» чоловік ледь не загинув. Гарною подією, яка не дала увійти в стан депресії – став шлюб з Лідією Маршак, дочкою відомого купця Ізраїля Маршака. Тому 1921 року він відмовився від викладацької роботи в Київському інституті і емігрував з дружиною до Німеччини. 

Праця в Німеччині

Після переїзду до Німеччини, Дмитро активно працював з українськими емігрантськими організаціями. Він став професором Українського вільного університету і Українського педагогічного інституту ім. Михайла Драгоманова в Празі. До політики більшовиків, яка тоді проводилася на Україні філософ ставився вкрай негативно, він вважав її жорсткою, несправедливою і тотальною. 

Унікальні праці Чижевського з філософії та історії літератури України зробили йому ім’я в європейській науковій спільноті. Найпопулярніші його роботи: «Філософія Сковороди», «Історія української літератури» та багато інших. 

У 1945 році переїздить до США. Протягом 7 років Дмитро Іванович працював викладачем у Гарвардському університеті на кафедрі славістики. Але через те, що не знав англійську мову, викладав лекції німецькою мовою. 

Зрештою у 1956 році Чижевський повернувся до Німеччини, де став директором щойно створеного Слов’янського інституту. В ньому він працював практично до самої смерті. Чоловік настільки любив свою роботу, що ішов заради неї на неймовірні речі. Наприклад, часто купував книги на суми, які в кілька разів перевищували бюджет самого інституту. Колеги засуджували його вчинки, але він не зважав ні на що, всього себе віддавав роботі. 

Останні роки життя

Пішов з життя Дмитро Іванович у 1977 році в Гайдельберзі. По собі залишив понад 800 наукових праць. Його особисті архіви збережені в університетах Галле, Гарварда. Від 1997 року ввели премію імені Чижевського НАН України за філософські дослідження. В рідному місті на його честь названа вулиця. 

More from author

Друк на пластику: можливості, технології та застосування

У поліграфії давно вже не обмежуються папером чи картоном. Бізнесу потрібні матеріали, які витримують вологу, сонце, постійний контакт із руками та транспортування. Саме тому...

Майбутнє Кропивницького: інвестиції, Стратегія 2030 та нові можливості для бізнесу

В умовах нестабільного середовища український бізнес змушений адаптуватися, а регіони — шукати нові шляхи для залучення інвестицій та розвитку. Кропивницький не залишається осторонь: місто...

Малі архітектурні форми у Кропивницькому: проблеми тимчасових споруд у місті

У Кропивницькому вже багато років поспіль одним з найгостріших дискусійних питань залишається проблема малих архітектурних форм (МАФів). Міський простір виявився перенавантаженим тимчасовими спорудами, які...
...