Чи не багатьом кропивничанам відома рідна “Кущівська гімназія”, в минулому школа №30? Мало хто знає її цікаву історію заснування та розвитку. Про те, як гімназія стала однією з чи не найкращих у Кропивницькому, читайте далі у статті на kropyvnytskyi.one.

Звідки бере початок історія?

Все почалося в далекому 1939 році. 1 вересня 1939 року відкрила свої двері школа №30. В неї прийшли навчатися перші учні. Тоді новачків зустрічали директор школи Абрам Гамус, його завуч Микола Клюжний та 4 вчителі.

У 1941 році відбувся перший випуск учнів зі школи. Влаштували випускний вечір 21 червня 1941 року. Свято видалося цікавим та веселим, тривало воно до 5 години ранку. Коли учні поверталися додому, фашисти почали бомбити аеродром під Києвом.

Відразу після випускного вечора 11 випускників призвали до лав радянської армії гідно воювати на фронтах. Школа перетворилася на пересильний пункт для молоді, яку фашисти відправляли на роботи до Німеччини.

У 1944 році, коли фашисти залишали місто, вони знищували сліди своїх злочинів, підпалили будівлю школи. Через три дні від школи нічого не залишилося, вона повністю згоріла.

У 1947 році почалася напружена робота по відбудові школи. Тоді її директором був Федір Шевченко. Вже 1 вересня 1949 року до закладу прийшла весела дітвора, тут знову завирувало шкільне життя.

У 1952 році на пришкільній садибі учні та вчителі почали закладати фруктовий сад. Окрім навчання діти допомагали лісівникам, колгоспові. Багато тонн зерна, ящиків фруктів зібрали дитячі руки.

Цікавинки шкільного життя

З 1959 року заклад очолює Василь Гросул. Чоловік суворий, справедливий. Гросул зробив великий внесок в зміцнення навчально-матеріальної бази. У 1965 році на прилеглій до школи території заклали теплицю, створили маленьку шкільну оранжерею, у якій діти саджали різні сорти квітів. Для кожного класу відвели окрему територію, де учні вирощували овочі, які восени постачали до шкільної їдальні.

Особливо цікавим було позакласне життя. В школі почали діяти різноманітні гуртки: драматичний, спортивний та інші. Був навіть власний духовий оркестр.

Педагогічний колектив завжди працював творчо. Під керівництвом вчителя математики Марії Безуглої влаштовували математичні вечори. Ніна Смутко вчитель біології організувала Товариство охорони природи, до якого входило понад 500 учнів, та 20 вчителів.

У 1967 році директором закладу став Микола Ніколаєнко. У цей час в школі існував комбінат виробничого навчання. Крім загальної освіти, діти мали змогу отримати професію водія, продавця. Школа мала власний тренувальний автомобіль. 

Учні школи, члени шкільного географічного товариства «Глобус» брали участь у різних Всесоюзних конкурсах, побували в багатьох країнах Радянського Союзу.

У 1974 році розпочалася велика розбудова школи. Тоді прибудували одну кімнату до їдальні, приміщення спортзалу, тир. З 1980 року до закладу почали приходити багато нових вчителів, випускників педагогічних інститутів та училищ. Щороку на базі закладу проводили цікаві конкурси.

Сучасна гімназія

У 2008 році заклад очолював Юрій Конопат. Чоловік творча та ініціативна людина. Значну увагу він приділив співпраці з батьківськими комітетами, громадськими організаціями. У кожній класній кімнаті сучасної школи зробили ремонти, поставили металопластикові вікна, огородили територію школи, створили дитячий майданчик.

У 2017  році заклад очолила Наталія Вельгун, школа стала гімназією. Завдяки зусиллям Наталії вчителі та діти активно беруть участь у різних обласних та Всеукраїнських конкурсах, займають призові місця. На базі гімназії для розвитку дітей діє 7 гуртків.

Крім цього, у закладі створили музей історії гімназії, куточок бойової слави та багато іншого.