Стара Єлисаветградська класична гімназія знаходилася в будинку, який в народі називають «Дім офіцерів». У повітовому місті Єлисаветград ніколи не було власного університету чи академії. Завжди готували кадри «на виїзд». Більше на kropyvnytskyi.one.

Про класичну гімназію згадував навіть академік Дмитро Лихачов, як одну з найкращих в імперії. У нього на це були всі підстави.  В цій гімназії навчався майбутній очільник уряду УНР Володимир Винниченко, відомі на весь світ композитори – Кароль Шимановський, Юлій Мейтус. Багато письменників, фізиків та винахідників.

То хто ж їх навчав, як? Чи може справа була зовсім не у викладачах, а у ретельному відборі дітей? Але насправді у цьому навчальному закладі було не так багато учнів. Ця інформація підтверджується у «Історичному нарисі», який написав колишній міський голова Олександр Пашутін. Він писав, що в перші роки існування гімназії її закінчили 100 учнів. 

З класичної до училища, прогімназії

Спочатку було училище. У 1792 році міська дума виконала наказ Катерини II. В ньому рекомендувалося створити в усіх губерніях та повітових містах народні училища для хлопчиків. При цьому важливо було відкривати такі училища виключно за гроші дворянства та міських товариств. Тодішній міський голова Романов навіть пожертвував майбутньому училищу власний будинок. Проте нічого не вийшло, бо його будинок просто згорів під час сильної пожежі.

Середнє училище закрилося тільки у 1818 році. Про нього Пашутін писав мало, за 60 років існування в ньому почали викладати іноземні мови, проте батьки та учні були проти, прийшлося припиняти викладання. З цього можна зробити певний висновок про престижність народного училища. Багаті містяни посилали своїх дітей вчитися в найкращі заклади того часу. А в училище вступали здобувати освіту діти містян середнього достатку, а пізніше й селян.

Ситуація кардинально змінилася у 1879 році, коли в місті відкрили чотирикласну прогімназію. Училище ліквідували, його майно та учні були переведені до нового навчального закладу. Прогімназія розташовувалася у приміщеннях «московських рядів», де завжди проводили ярмарок. Вже через два роки прогімназія стала шестикласною. У 1887 році її перетворили на восьмикласну.

Процес навчання

Гімназія мала 8 основних класів та два підготовчих. Учні перед вступом повинні були скласти іспити з мови та математики. Абітурієнти розв’язували різні задачі. До гімназії вступали з 8 років.

Серед основних предметів, які тут викладали були: Закон Божий, російська мова, математика, фізика, гімнастика, співи, малювання та багато інших.

Практично 30% навчального часу виділяли на вивчення мертвих мов. Вважалося, що за допомогою вивчення латини та давньогрецької можна не тільки познайомити дітей з пам’ятниками античної культури, але й розвинути мозок, покращити мислення. Коли приходив час здачі щорічного іспиту, від учнів вимагали робити переклад уривка з грецької на латинську.

Навчальний рік розпочинався за стандартом – 1 вересня, ділився на 4 чверті. Заняття розпочиналися о 9:00 ранку. Один урок тривав 55 хвилин, перерви по 5 хвилин.

У кінці кожного року проводили серйозні іспити з усіх предметів. Якщо дитина не складала іспит хоча б з одного предмету, то її відраховували. Можна було з року в рік отримувати незадовільні оцінки з хімії чи фізики й навчатися далі. На літні канікули всім гімназистам видавали одне завдання – написати твір.

За навчання доводилося платити не малі гроші — 30 рублів на рік. Проте для відмінників існували стипендії. З 1887 рік по 1918 рік діяли іменні стипендії, які виділяли з грошей благочинних пожертвувань.

Досить цікавий факт, випускники єлисаветградської прогімназії мали змогу вступити до будь-якого університету країни без екзаменів.

У 1918 році проходить українізація гімназії – всі документи перекладаються на українську мову. Замість російської обов’язковим предметом стає українська. У 1919 році гімназії дали нову назву «Єлисаветградська Українська Державна Гімназія». У 1920 році заклад закривають, на зміну йому приходить єдина трудова школа.