Кропивницький поступово трансформується з традиційного обласного центру на майданчик для технологічних та соціальних інновацій. Стартап-школи, коворкінги та грантові програми стають тими важелями, що змінюють економічний ландшафт регіону вже сьогодні. У цій статті на kropyvnytskyi.one проаналізуємо розвиток стартап-екосистеми Кропивницького, від шкільних освітніх проєктів до університетських інкубаторів, а також дізнаємось про програму навчання молодих підприємців, ключові проєкти-переможці та інфраструктуру, яка допомагає перетворювати креативні задуми на реальний бізнес у центрі України.
Міжрегіональна StartUP школа для школярів у Кропивницькому: новий підхід до освіти
Основним драйвером змін у 2026 році стала міжрегіональна StartUP школа для школярів, організована спільно з Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут» (НТУ ХПІ) за підтримки Управління освіти Кропивницької міської ради.
Проєкт залучив понад 100 активних учнів 10-х та 11-х класів місцевих ліцеїв. Головна мета — не просто дати знання, а змінити мислення. Як зазначає професор Руслан Кривобок, завідувач науково-дослідної частини НТУ ХПІ, формування підприємницького світогляду у підлітків є стратегічним завданням для розвитку громади.
Навчання відбувалося у максимально безпечних та комфортних умовах — на базі облаштованого бомбосховища. Це дозволило не переривати освітній процес навіть під час повітряних тривог, забезпечуючи стабільний контакт менторів з аудиторією.
«Ми не вчимо дітей просто заробляти гроші. Ми вчимо їх бачити проблеми громади та знаходити технологічні рішення, які можуть перетворитися на життєздатний бізнес», — підкреслює Наталія Шматько, директорка Стартап-центру SPARK.
Навчальні програми для молодих підприємців: від ідеї до мінімально життєздатного продукту (MVP)
Навчання у стартап-школі для школярів побудували так, щоб учасники за кілька місяців пройшли шлях, на який у реальному бізнесі іноді йдуть роки. Організатори поставили перед собою амбітне завдання: не просто розповісти підліткам про підприємництво, а дати їм можливість відчути себе справжніми засновниками стартапів.
Програма складалася з двох великих етапів. Перший (навчально-тренувальний) тривав у лютому та березні 2026 року. У цей період школярі занурювалися у світ технологічного бізнесу: вивчали, як працюють ІТ-стартапи, знайомилися з принципами цифрового мислення, вчилися створювати інтерфейси та освоювали базові навички програмування.
Окремий блок присвятили маркетингу та аналізу ринку — учасникам пояснювали, як перевіряти, чи потрібна їхня ідея людям та, чи може вона стати конкурентною. Також школярів навчали фінансового моделювання: як рахувати витрати, оцінювати потенційний прибуток та розуміти економіку майбутнього проєкту.
Не менш важливою частиною стала підготовка до пітчингу — короткої презентації стартапу перед експертами чи потенційними інвесторами. Учасники тренувалися переконливо презентувати свої ідеї, відповідати на складні запитання та пояснювати, чому саме їхній проєкт вартий уваги.
Другий етап стартував під час весняних канікул та був вже повністю практичним. Команди працювали над власними стартап-ідеями та створювали MVP — мінімально життєздатний продукт. Це був перший робочий варіант проєкту, який дозволяв перевірити, чи може задум працювати в реальному житті.
Саме завдяки цьому фінальний пітчинг перетворився не на конкурс абстрактних фантазій, а на презентацію конкретних рішень, які учасники встигли реалізувати власноруч.
Перемогу у підсумку здобула команда Baydyky group, до якої увійшли учні ліцею нових технологій навчання та ліцею «Лідер». Друге місце посіла команда Six Seven squad з ліцеїв природничих наук та «Європейська освіта». Третіми стали учасники команди «Червона калина», які представляли ліцей «Сокіл» та ліцей нових технологій навчання.
Для багатьох школярів це був перший досвід, коли власну ідею потрібно було не просто придумати, а довести до реального результату — з командною роботою, дедлайнами та відповідальністю за фінальний продукт.
Технологічний прорив у ЦНТУ: як університет Кропивницького розвиває стартап-культуру
Поки школярі у Кропивницькому вчилися створювати свої перші стартапи, місцеві університети також почали активно перебудовувати підходи до освіти. Одним з центрів цих змін став Центральноукраїнський національний технічний університет, де дедалі більше уваги приділяють не лише теорії, а й практиці технологічного підприємництва. Тут запустили навчання за американською програмою зі створення технологічних стартапів. Молодь навчають мислити не лише як виконавці чи наймані фахівці, а як люди, здатні створювати власні продукти й запускати бізнеси в умовах цифрової економіки.
Особливий акцент роблять на управлінні інноваціями та роботі в умовах швидкої цифровізації. Університет намагається показати студентам, що технологічний підхід може змінювати навіть ті галузі, які традиційно не асоціюються з ІТ. Зокрема, об’єктом одного з досліджень стала діяльність компанії «Піца 32 см» — приклад того, як цифрові інструменти та сучасний менеджмент можуть допомагати навіть ресторанному бізнесу.
Паралельно ЦНТУ став платформою для «Креативної лабораторії цифрових навичок та ремесел». Тут молоді люди презентують власні бізнес-ідеї, шукають партнерів та працюють над проєктами, які можуть бути корисними для економічного відновлення регіону.
Фактично університет поступово перетворюється на місце, де студенти отримують не лише диплом, а й перший досвід роботи з реальними проєктами, командами та підприємницькими викликами.
Інфраструктура підтримки бізнесу: коворкінги, хаби та грантові програми в Кропивницькому
Для успіху стартапу потрібна не лише ідея, а й інфраструктура. У Кропивницькому цю нішу заповнюють кілька ключових гравців:
- Креативний простір KOWO.
Перший коворкінг у місті, що став центром волонтерства та ІТ-освіти. Тут працює безоплатна школа програмування Ш++ для підлітків та дорослих, а також діє бібліотека та майданчик для соціальних заходів.
- FAB LAB Кропивницький.
Громадська організація, що створює швейний хаб. Це простір для підприємців у сфері легкої промисловості, де можна отримати доступ до обладнання та пройти навчання на курсах для кравців та механіків.
Також важливу роль відіграє платформа «Ментори в тилу», яка дозволяє кропивницьким стартаперам отримувати консультації від провідних експертів галузі (HR, IT, маркетинг), спрямовуючи оплату за сесії на потреби ЗСУ.
Міська влада та міжнародні донори розробили низку інструментів для підтримки малого та середнього підприємництва (МСП):
- Програма розвитку МСП Кропивницької громади (2024-2026).
Передбачає фінансову допомогу для впровадження інвестиційних проєктів, у тому числі на умовах співфінансування з Регіональним фондом підтримки підприємництва (РФПП).
- Інвестиційний портал міста.
Надає базу проєктів (Greenfield, Brownfield) та комерційних пропозицій для залучення зовнішніх інвестицій.
- Гранти для ГО.
Громадські організації Кіровоградщини мають змогу отримати кошти на розвиток соціального бізнесу через спеціалізовані конкурси.
Реальні історії успіху
Кропивницька земля вже має своїх «зірок» інновацій. Одним з найяскравіших прикладів є Назар Гарасько, який ще у 9 класі розробив енергоефективний рекуператор. Його проєкт отримав визнання на всеукраїнському рівні та продемонстрував, що школярі здатні створювати складні технічні пристрої, які мають комерційний потенціал.
Інший напрямок — соціальне підприємництво. Проєкт «Сади Перемоги» став відповіддю на виклики продовольчої безпеки. Це приклад того, як стартап-підхід можна застосувати в аграрному секторі Кіровоградщини, залучаючи громаду до вирощування овочів та створення доданої вартості на власній землі.
«Власна справа для ветерана або молодої людини сьогодні — це не лише про дохід, а про спосіб знайти себе в новій реальності та допомогти країні вистояти», — вважає Юрій Козачинський, ветеран та підприємець.
Стартап-напрямок у Кропивницькому — це початок формування потужного інтелектуального кластера. Завдяки синергії університетської науки (ЦНТУ), досвіду харківських фахівців (НТУ ХПІ) та підтримці міської влади, молодь отримує реальний шанс реалізувати себе, не залишаючи рідне місто.
Сьогоднішні ліцеїсти, які розробляють MVP у бомбосховищах, завтра стануть фундаментом нової цифрової економіки України. Головне — продовжувати підтримку цієї екосистеми, де кожна ідея має право на пітчинг, а кожна невдача розцінюється як цінний досвід на шляху до успіху.
Як знайти ці можливості в майбутньому
Описані проєкти у Кропивницькому діють на постійній основі. Якщо ви читаєте статтю згодом, ось де шукати нові набори та підтримку:
- Стартап-школи (школярі та студенти): Нові цикли навчання стартують двічі на рік — у вересні та лютому. Анонси шукайте на сайтах ЦНТУ, НТУ «ХПІ» (центр SPARK) та Управління освіти Кропивницької міськради.
- Коворкінги та хаби (постійно): Креативний простір KOWO (і безкоштовна ІТ-школа Ш++) та FAB LAB працюють безперервно. Тут завжди можна знайти менторів, обладнання та однодумців.
- Фінансування та гранти (щороку): Актуальні конкурси міських програм та умови співфінансування бізнесу публікуються на Інвестиційному порталі міста Кропивницького.
Процес інновацій у місті став циклічним — екосистема працює безперервно, чекаючи на нові ідеї та команди.