Успіхи України у протистоянні з росією не були б можливі без потужного волонтерського руху в нашій країні та за її межами. Тисячі організацій працюють над постачанням усім необхідним ЗСУ, активно допомагають біженцям із найгарячіших регіонів, займаються іншими важливими для воєнного часу справами. У Кропивницькому, повідомляє сайт kropyvnytskyi.one, перший сплеск активності волонтерського руху припав ще на 2014 рік.
За вісім років була створена чимала мережа організацій, а в лютому цього року, буквально з першого для повномасштабного вторгнення рф, всі вони отримали новий потужний імпульс. Волонтери працюють не покладаючи рук, практично щодня створюються нові організації, у процес залучається дедалі більше людей, як у приватному порядку, так і цілими фірмами, компаніями тощо.
У міськраді підсумували проміжні підсумки волонтерської активності
З детальною доповіддю на цю тему днями в рамках апаратної наради виступила начальник відділу комунікацій Кропивницької міської ради Оксана Горбенко, повідомляє відомча прес-служба. Ми, зі свого боку, цей матеріал «розбавимо» особистими спостереженнями та коментарями переселенців, які зараз живуть на Кіровоградщині.
За словами Горбенко, активізувався волонтерський рух стрімко, вже 25 лютого низка гуманітарних центрів об’єднала зусилля, щоб працювати ефективніше. З ініціативи громадських організацій “Серця матерів та ветеранів війни Кропивницького”, “Коловорот”, “Смайл” та Асоціації жінок “ДІЯ” на Козачому острові Перемоги розгорнули свою діяльність на базі громадського майданчика “Krop:hub”. Тут збирають все, чого потребують наші захисники у ЗСУ та теробороні.
Також обробляють запити на отримання гуманітарної допомоги, займаються логістикою, щоб все було доставлено за призначенням. Чиновниця уточнила, що на даний момент статус внутрішньопереміщеної особи отримали 18 165 українців (з них 4 754 дитини). Але, звичайно, з початку вторгнення росії їх побувало в Кропивницькому значно більше – багато хто зупинявся в місті лише на кілька днів.
Один із найвідоміших проектів у місті, що працює на потреби переселенців, гуманітарний центр ГО «Територія успіху». У ньому 75 волонтерів, причому не лише місцеві жителі, а й переселенці зі східних та південних регіонів країни.
Останні навіть виділилися в окреме «крило» і організовують, наприклад, прибирання одного з пляжів міста силами вимушених гостей міста, які приїхали із зон бойових дій. Загалом через гумштаб видали сім тисяч продуктових наборів, допомогу було надано 18 тисячам біженців. Організація отримує підтримку від зарубіжних партнерів: ЮНІСЕФ (це дитячий благодійний фонд ООН зі штаб-квартирою в Нью-Йорку) та чеським фондом «Людина».
Найефективніший «месенджер» – люди у чергах
Показово, що всім опитаним нами переселенцям у Кропивницькому назва «Територія успіху» знайома. «Це була перша гуманітарка, яку ми отримали у Кропивницькому, приїхавши сюди на початку квітня. Тоді у них пункт видачі знаходився на вулиці Чміленка, але пізніше штаб переїхав, – каже Наталя з Вугледару, яка мешкає зараз у Кропивницькому, – Допомогу отримали хорошу, навіть засоби гігієни.
Люди добрі, чуйні, які розуміють ситуацію, в якій ми, біженці, опинилися. Єдине – було холодно, а у черзі довелося стояти дуже довго. Але ще ми одразу в черзі отримали талончики на безкоштовний обід у «Черчіллі» і сходили відігрілися. А там і наша черга підійшла».
Нова адреса гумштабу «Території успіху» – бульвар Студентський, 11-А. Тут, як і раніше, можна отримати не тільки допомогу (але раз на місяць), але і талончики на безкоштовний обід у Churchill’s Pub, цей заклад знаходиться недалеко, вулиця Театральна (донедавна Дворцова), 28.
Список організацій, що займаються допомогою переселенцям, постійно розширюються та видозмінюється. Ось, наприклад, їхній перелік на сайті міськради: https://kr-rada.gov.ua/volonteri-pereselentsyam. Але більшу частину інформації переселенці, що приїхали в місто, отримують старим добрим методом – «сарафанним радіо». «Стоячи в черзі за гуманітаркою, можна дізнатися багато цікавого.
Поки оформиш «довідку переселенця» в ЦНАПі, поки отримаєш вперше десь допомогу – вже обростаєш контактами, отримуєш безліч адрес, де надають ту чи іншу допомогу. Десь медична, десь юридична, але здебільшого йдеться про продуктові набори, речі першої необхідності. Люди в чергах обмінюються інформацією, бо практично всі з одного регіону, розуміють одне одного з півслова і кожен намагається допомогти землякам, якось підтримати», – розповіла нам Олена з Бахмута.
«Основний наплив біженців був тут у Кіровограді наприкінці березня. Величезні колони машин, забиті під зав’язку поїзди та електрички. Навіть тут у місті ці машини з біженцями часто створювали пробки. Люди зупинялися на два-три дні, оббивали пороги різних штабів, а потім їхали далі на захід. Деякі, як ми, лишилися тут. Ось у той період і вдалося дізнатися про місто, познайомитися з «товаришами по нещастю». Тоді й назбирали великий перелік різних гуманітарок. А черг зараз поменшало.
Багато волонтерів пішли правильним шляхом – спочатку ми записуємося в телефонному режимі або на сайті, потім нам просто телефонують, кажуть час, до якого потрібно підійти та забрати допомогу. Так зручніше. Та й наплив біженців уже схлинув», – підсумовує Юрій із Харкова.
Церкви своєї діяльності не афішують, але допомогу надають істотну
Церкви та інші релігійні організації, як і волонтери, дуже активно включилися у процеси надання допомоги людям, які страждають від бойових дій. І мова аж ніяк не лише у роздачі книжечок із молитвами у поїздах. «У моєму місті завдання щодо поховання людей взяла на себе лише одна з місцевих церков. Ховали у дворі, бо під постійним обстрілом організувати похорон на цвинтарі банально нікому, та й далеко це і небезпечно.
Тут же у церкві люди заряджали телефони – там був генератор, чи не єдиний у місті на якийсь момент», – розповідає Микола з Вугледару. У новинах щодо сходу країни часто можна почути фразу “транспорт для евакуації надав пастор” або “гуманітарну допомогу людям села закупила церква…”.
Безпосередньо у Кропивницькому одразу кілька церков видають гуманітарну та допомогу іншого плану. В одній із таких навіть пропонують безкоштовно випрати речі, наприклад. Але, на жаль, отримати повну інформацію про всі такі організації можна тільки від переселенців, які вже давно перебувають у місті – тобто все тим же «сарафанним радіо», оскільки в мережі далеко не всі релігійні організації навіть мають свої сайти.