Початок війни, як і будь-яка інша травматична подія, гостро вплинув на психіку кожного українця. Ті із нас, які виявилися більш емоційно стійкими, вже через пару тижнів зуміли зібратися з силами і «включитися» в новий стиль життя. Та дехто і тепер, на четвертому місяці повномасштабної війни, не може оговтатися від шоку і самостійно вийти в «ресурсний» стан. Часто наш страх провокується постійним читанням новин з бентежними заголовками.
Почуту по телевізору та прочитану в соціальних мережах інформацію ми перетворюємо на зброю проти самих себе. Як навчитися сприймати новини адекватно та «відфільтровувати» зайве розказують спеціалісти зі спілки психологів Кропивницького. Більш детально про це
Влаштовуйте інформаційний детокс
Кризовий психолог Андрій Фоменко, керівник Кропивницького центру психологічної підтримки, пояснює, як велика кількість негативних новин може змінювати світосприйняття людини та «перемикати» людську психіку з «білого» на «чорне». Мається на увазі розрив у співвідношенні хороших та поганих новин в інформаційному просторі. Наприклад, одна вагома приємна новина може тимчасово покращити настрій. Та якщо на цьому не припинити гортати стрічку соціальної мережі, то наш мозок обов’язково покаже нам десять інших заголовків з приблизно однаковим набором ключів, але в негативному забарвленні.
Люди, які весь час спостерігають за інформаційним середовищем, штучно створюють собі «адреналінові стрибки» з різкою зміною настрою. Так, психіка звикає до того, що на будь-яку позитивну інформацію обов’язково знайдеться спростування. В такому випадку людина може зневіритися, опустити руки і перестати вірити в будь-що хороше. Щоб уникнути такого стану, необхідно робити тривалі перерви в читанні та перегляді новин.
Тільки перевірені джерела
Ця фраза на слуху у всіх, адже її постійно повторюють телеведучі центральних каналів. Та чи пам’ятаємо ми застереження читати новини тільки на перевірених ресурсах, коли в черговий раз переходимо за посиланням з гучним заголовком? Пропагандисти знають, як легко ввести в оману людину без спеціальної психологічної підготовки. В стані страху ми схильні вірити будь-яким повідомленням, спрямованим на дезорієнтацію суспільства. Не дарма говорять, що інформація – це найефективніша зброя в руках того, хто вміє нею користуватися.
Новоспечені експерти та блогери поспішають «залити» в інтернет своє власне бачення будь-якої ситуації. На жаль, мало хто із читачів подібних «сенсацій» поспішає поставити під сумнів досвідченість та інформованість таких спікерів. Аби вберегти себе від подальшого споживання фейків а психіку – від перевтоми, психологи радять відстежувати реакцію після кожної прочитаної новини. Якщо після перегляду певних каналів у вас часто піднімається рівень тривоги, від таких ресурсів краще відмовитися. Тим більше, що часто інформація, яка подається на неофіційних платформах, незабаром спростовується.