У Єлисаветграді було не багато лікарень, але деякі з них користувалися популярністю не тільки серед містян, але і тих людей, які приїздили до міста на кілька днів. Кожен лікувальний заклад має свою історію, не виключення лікарня Святої Анни і невідомі факти про неї. Які саме ці факти читайте далі в статті на kropyvnytskyi.one.
Ганна Дмитрян і лікарня Святої Анни
Кропивницький журналіст Леонід Багацький провів багато досліджень і зібрав інформацію про лікарні старого Єлисаветграда. Виявилося, що велику роль в започаткуванні єлисаветградської медицини відіграла – Ганна Дмитрян. Жінка великі кошти виділила у спорудження лікарні Святої Анни Товариства Червоного Хреста. Цей унікальний центр, ще від початку будівництва привернув увагу містян. Вся причина в тому, що ідею будування і власне будівництво було під контролем Ганни. Коли жінка втратила єдину доньку, то знайшла для себе розраду в благодійницькій діяльності. Вона віддала частину спадку для будівництва лікувальних споруд.
Лікарню Товариства Червоного Хреста на вул. Костельній, яка недалеко знаходиться від особняка Ганни, звели у 1904 році за найближчої її участі назвали в пам’ять її доньки – Святої Анни. Установу тоді облаштували найкращим лікарняним устаткуванням, головним лікарем став Омелян Юцевич. Лікарню оснастили найпередовішими елементами побуту початку 20 століття. В ній встановили біоасенизацію і водяне опалення. Для неї придбали динамомашину, цим самим зменшили витрати на утримання закладу. Річ у тім, що тоді електричну енергію можна було отримати виключно від місцевого електротрамвайного товариства. Всього на будівництво і купівлю всього необхідного обладнання було витрачено понад 500 тисяч рублів.
Розвиток лікарні Святої Анни
Особливу увагу людей притягувало архітектурне оздоблення лікарні Святої Анни. Воно було вишуканим, втіленням архітектурного проєкту займався відомий в місті Яків Паученко. Засновниця закладу Ганна зробила все, що від неї залежало в реалізацію проєкту, вона відібрала найякісніші будівельні матеріали, під її керівництвом для лікарів звели окреме житло поряд біля лікарні.
На території лікарні розробили великий сквер з алеями, освітленням в нічний час, спорудили фонтан, придбали дороге операційне обладнання. Мецинатка наполягала на тому, щоб замість простої плитки постелили дубовий паркет.
Під час будівництва була проблема з утепленням підвідних труб водяного опалення, Ганна обрала дорогий спосіб – використати азбестове тісто. Архітектор Паученко віддав багато часу на створення проєкту. Тому саме завдяки цьому з’явилися багаті фіранки з якісними шнурами та пишними китицями, які гарно впливали на пацієнтів.
Відразу після будівництва лікарню забезпечили 300 чоловічими і жіночими комплектами білизни, яку видавали хворим безкоштовно. На кожне ліжко припадало 3 зміни білизни. Заклад був розрахований на 40 ліжок. Половина ліжок утримувалася коштом Ганни задля лікування бідних верств населення.
Особливо з великою пошаною Ганна ставилася до працівників лікарні. Наприклад, щоб обрати головного лікаря у заклад, жінка їздила до Києва, там вона дізналася про кращих студентів-медиків університету Святого Володимира.
Завдяки серйозному підходу до створення закладу, заклад Святої Анни став одним з найкращих на теренах Єлисаветграда.
Історики говорять про те, що ця лікарня та її персонал допомогли 1000 пораненим у російсько-японській війні та Першій світовій війні. Коли розпочалися воєнні дії, всі ліжка в закладі працювали на потреби фронту. Допомогою дуже переймалося Товариство Червоного Хреста і Ганна Дмитрян.