Минуле і сьогодення Центральноукраїнськоо національного технічного університету в Кропивницькому

Серед великої кількості вищих навчальних закладів Кіровоградської області особливе значення для краю та держави в цілому має Центральноукраїнський національний технічний університет. Це єдиний виш в регіоні, який готує кваліфікованих інженерів, здатних взяти участь в розвитку сільського господарства. Про минуле і сьогодення одного з кращих вишів області в нашій статті на сайті kropyvnytskyi.one.

Становлення вищого навчального закладу

Історія ЦНТУ починається в далекому 1929 році. Саме тоді в місті Зінов’євськ в умовах тотальної індустріалізації всіх регіонів країни було прийнято рішення про створення вечірнього робітничого індустріального інституту сільськогосподарського машинобудування. Безумовно, на той час це рішення було надзвичайно актуальним, адже країна перебувала в складному становищі та потребувала кардинальних змін для забезпечення сільськогосподарською продукцією населення. Низький рівень обізнаності з новітніми технологіями у сфері рослинництва та сільського господарства населення краю суттєво знижував ефективність будь-яких заходів з обробки землі.

Тоді інститут розташовувався у приміщенні популярного Єлисаветградського земського реального училища, нині в цьому приміщенні навчаються студенти Кропивницького інженерного коледжу ЦНТУ.

Почесне звання першого директора новоствореного інституту отримав Сергій Ігнатович Воробйов, а його заступником з навчальної частини став Василь Іванович Янов. Перші роки свого існування в інституті готували інженерні кадри, здатні виробляти сільськогосподарські машини, що відповідали тогочасному загальнодержавному стандарту. Студенти навчались за спеціальностями:

  • ливарна справа;
  • штампувально-ковальське виробництво;
  • механоскладальна;
  • обробка деревини. 

Високий попит на всі вищевказані спеціальності призвів до того, що вже наприкінці 1930 року в стінах закладу здобувало знання 212 студентів, а ще було 246 слухачів робітфаку. Ядро педагогів складали тридцять кваліфікованих викладачів, в тому числі вісімнадцять доцентів та три професори – С. І. Воробйов, П. А. Ільяшевич, Д. А, Тульчинський.

Навчання проводилось на вечірній формі на першому-третьому курсі, а на четвертому – на денній. В останній рік навчання вони звільнялись від роботи на виробництві, а інститут виплачував стипендію. Розмір стипендії складав 130 карбованців для третього розряду і 116 карбованців для першого розряду.

Рівень навчального закладу дозволив займатися підготовкою аспірантів, які покликані були ще більше посилити кваліфікацію викладацького складу.

Знаменно датою в історії університету є 30 грудня 1930 року, коли з порогу своєї альма-матер під час першого випуску інженерів за здобуттям своїх робочих місць відправились колишні студенти, а тепер дипломовані спеціалісти. Навчалися вони за скороченою програмою, яка враховувала рівень попередньої підготовки студентів у профільних технікумах. 21 студент випускник отримав кваліфікацію інженер-механік.

В 1932 році директором було призначено випускника ВНЗ Ніколаєва Федора Васильовича, а його заступником Гомму Федора Леонтійовича.

Закриття вишу

На жаль, інститут проіснував досить недовго, оскільки в лютому місяці 1933 року владою СРСР було прийнято рішення про його ліквідації. Безглуздість подібного вчинку могла конкурувати лише зі злочинними діями під час голодомору 1932-1933 років, влаштованим радянською владою на території України. Попри те, що українська земля потребувала інтенсивного обробітку із застосуванням сучасних видів сільськогосподарської техніки, єдиний заклад, який існував на території однієї з найбільших житниць України було зачинено.

За час свого існування університет підготував 350 висококваліфікованих фахівців, серед яких був і Василь Іванович Даниленко. Останній відомий тим, що був директором технікуму с/г машинобудування, а також очільником Кіровоградського вечірнього відділення Харківського політеху. Окрім цього студентами робітничого індустріального інституту с/г машинобудування були майбутній директор заводу міжнародного значення “Червона зірка” Я. П. Крючков, директор заводу тракторних гідроагрегатів, що працював в тому числі й на експорт, М. Д. Карманов. Всі ці прізвища віднесені до визначних господарників Кіровоградського краю, які свого часу навчалися в цьому інституті. 

Деяку частину студентів після ліквідації інституту було переведено до технікуму с/г машинобудування. Останній наразі є структурним підрозділом ЦНТУ.

Нова історія університету

Друга світова війна спричинила не тільки тотальні руйнування, але й суттєві проблеми з сільськогосподарською продукцією. Саме тому інтенсивний розвиток с/г машинобудування припав на повоєнні роки. У зв’язку з цим у місті виникла нагальна потреба у підготовці інженерних кадрів. Місцева влада багато разів зверталася до верховного керівництва з клопотанням про відкриття в місті вищого професійного навчального закладу, який був зорієнтований на сільськогосподарське машинобудування. Проте керівництво було глухим і протягом десятиліття Кіровоградщина залишалася без відповідного вишу, що тільки загострило проблему та робило нестачу кадрів вже тотальною. Якби це не виглядало дивним, але лише у травні місяці 1956 року розпорядженням верхівки радянського керівництва було створено вечірнє відділення відомого Харківського політеху, яке діяло на базі Кіровоградського технікуму с/г машинобудування.

Прагнення до знань студентів, талановиті викладачі та ініціативні підприємства регіону забезпечили стабільний розвиток матеріальної бази навчального закладу, створення висококваліфікованого науково-педагогічного колективу. Все вищесказане призвело до того, що у 1962 році було проведено організацію Кіровоградського вечірнього відділення та на його місці було створено філію Харківського політехнічного інституту. Були організовані як денна, так і вечірня форма навчання для того, аби забезпечити максимальну можливість здобути освіту більшій кількості студентів.

З цього часу можна відзначити розквіт вишу, оскільки обласна та міська влада, а також промислові підприємства почали суттєво сприяти становленню інституту. Висока якість проведеної роботи була оцінена належним чином вищим керівництвом радянської верхівки, тому у 1967 році згідно з наказом Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти України було створено справжню альма-матер аграріїв регіону – Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування.

В роки кризи керівництво ВНЗ доклало всіх зусиль до того, аби повністю змінити навчальний процес, матеріально-технічну базу та вивести заклад на міжнародний рівень. Була проведена суттєва робота щодо розгортання нових напрямів підготовки фахівців з сучасної інженерії, впровадження новітніх навчальних технологій, тотальної комп’ютеризації навчального процесу. Увагу приділили і підготовці власних науково-педагогічних кадрів, внаслідок чого інститут досяг найвищого із можливих рівня акредитації освітнього закладу – четвертого. 

Праця була відмічена керівництвом держави у 1998 році, коли Кабінет Міністрів України видав постанову про реорганізацію навчального закладу у Кіровоградський державний технічний університет. З року в рік тільки розросталася команда кваліфікованих спеціалістів, зростає попит на них не тільки в нашому регіоні та в Україні, а й далеко за її межами. Враховуючи вагомий внесок КДТУ в розвиток національної освіти та науки 5 березня 2004 року Президент України Леонід Данилович Кучма підписав історичний для вишу указ, та надав йому статус національного. У зв’язку з прийняттям цілого ряду нормативно-правових актів спрямованих на декомунізацію, у 2016 році КНТУ було перейменовано і він отримав назву Центральноукраїнський національний технічний університет.

Університет в наші дні

Нині університет – це надпотужний навчально-виховний науковий центр загальнодержавного значення завдяки налагодженій співпраці з машинобудівними заводами в регіоні та по всій території України, об’єднаннями, а також підприємствами, які працюють в агропромисловому комплексі, будівництві, транспорті, електропостачанні.

Фахівці навчального закладу мають унікальну можливість аналізувати ефективність роботи, як викладацького складу, так і кінцеву якість навчального процесу. Добре розвинені зв’язки також із приватними фірмами та великими фінансово-банківськими установами, для яких університет сумлінно готує майбутніх фахівців. Можна ствердно говорити, що сьогоднішній випускник ЦНТУ є затребуваними на території всієї України, а також втілює в собі образ сучасного інженера.

Керівництвом вишу налагодженні широкі міжнародні зв’язки з навчальними закладами та науковими центрами з таких розвинених країн як Швейцарія, Чехія, Франція, Англія, Бельгія, Німеччина та інші. До здобутків також можна віднести й співпрацю із представниками Корпусу миру США. Високий рівень міжнародного визнання університету засвідчує факт, що за період його існування підготовлено вже більш ніж 550 спеціалістів для 65 країн світу.

Варто відзначити, що сьогодні університет, окрім освітньо-професійної діяльності здійснює дуже важливу функцію науково-методичного центру з питань сучасного сільськогосподарського машинобудування, автоматики, екології, електроенергетики.

У зв’язку з тим, що навчальний заклад є єдиним в регіоні, який забезпечує сільське господарство та промисловість кваліфікованими кадрами, на плечі університету покладений обов’язок з координації наукових досліджень в межах області. В стінах закладу також відбувається перепідготовка фахівців за різними спеціальностями для більш ефективного виконання своїх робочих обов’язків. Можна стверджувати, що університет повністю забезпечує працівниками приватні підприємства та державні структуру, які працюють у сфері сільського господарства та машинобудування.

Університет пропонує своїм абітурієнтам вступити на один з факультетів: с/г машинобудування, механіко-технологічний, проєктування та експлуатації с/г машин, енергетики та автоматики, фінансів та обліку, менеджменту та економіки, підготовки спеціалістів для закордонних країн. Студенти навчаються на денній формі, а також діє центр дистанційної та заочної освіти, що відповідає загальнодержавному стандарту.

Сучасні ініціативи навчального закладу

Окремої уваги заслуговує участь університету в стратегії розвитку регіону на 2021-2027 роки, а саме участь у створенні аграрних кластерів. Кластерами називають об’єднання представників певної галузі, яке має на меті підвищення конкурентоспроможності підприємств. Така схема була запроваджена свого часу і в Польщі. Регіональною владою була озвучена участь Центральноукраїнського національного технічного університету у створенні інформаційного кластера в галузі рослинництва. Вищий навчальний заклад буде виступати як експертний центр кластеру та впроваджувати в нього інновації, спрямовані на розвиток територій та підвищення конкурентоздатності малих підприємств.

З моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації до України виш взяв участь у великій кількості програм, спрямованих на підтримку випускників шкіл та коледжів Кіровоградської області, а також переселенців із зони бойових дій. Так, наприклад, у квітні 2022 року стартували безплатні курси, якими можна скористатися кожному, хто не може приїхати до Кропивницького. Також університет готує абітурієнтів до національного мультипредметного тесту. Для цього вищий навчальний заклад має все необхідне: кваліфікованих викладачів, відповідну матеріально-технічну базу, дозволи та ліцензії від державних органів.

More from author

Гімназія чи Ліцей? Нові технології навчання у Кропивницькому

Часи безупинно змінюється і вимагають змін у нашому житті. І чи не в першу чергу це стосується освіти. Науковий прогрес і його потреби пропонує...

Батькам в допомогу: центри розвитку дитини в Кропивницькому

Життя кожної родини змінюється, коли з’являється дитина. Маленька людина потребує уваги, піклування і, без сумніву, виховання. Чудово, коли батьки вирішують питання, пов'язані з вихованням...

Хімік із Кропивницького, якого знає весь світ

Не всім відомо, але автор революційних відкриттів у органічній хімії, які суттєво вплинули на розвиток органічного синтезу, та скромний професор Мічіганського університету Мозес Гомберг...
.,.,.,.,.