Реклама – це вічний двигун торгівлі. Вона добре відображає загальну картину економіки та стану суспільству. Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття, повідомляє сайт kropyvnytskyi.one, в Єлисаветграді активно використовували рекламу для залучення клієнтів та покупців.
Перша газета і перша реклама пов’язані
Першу газету в Єлисаветграді випустили у 1871 році. У програмі видання, яке затвердило Міністерство внутрішніх справ, не було приватної реклами. 26 листопада міський голова звертається з клопотанням до Міністра внутрішніх справ та просить дозволу друкувати приватні оголошення людей. Цей дозвіл він отримує.
Після цього в 1876 році виходить газета «Елисаветградский вестник». У газеті рекламі відвели цілу сторінку. Кілька оголошень публікували на першій сторінці. Тут були як комерційні, так і приватні оголошення. Були навіть рубрики, які повідомляли про відкриття аптек, нових магазинів в місті. Про продаж товарів мануфактурним магазином «Макеєв і сини» та магазином Вишневського в якому продавали кишенькові годинники. Також в цю газету подавали рекламу магазин Горфінкеля, який продавав рукавиці, підтяжки.
Які магазини працювали, що продавали?
Найкращим був торгівельний дім Попових. Вони реалізували чай. Фірма «Карасубазарский табак братів Бобович» пропонувала кращі сигарети. Віденська кондитерська фабрика робила смачну випічку, пектиновий шоколад. Скляний магазин Н. Мушака на Дворцовій вулиці продавав олеографічні картини.
На вулиці Великій Перспективній був розташований склад, який займався продажем вугілля. Склад землеробних машин та знарядь Томіцького в місті пропонував продукцію для села.
Перша світлова реклама
Про вуличну рекламу в Єлисаветграді писали в «Систематичному збірнику постанов Єлисаветградської Думи». Його укладачем був Л. Браєр найвпливовіша людина міста. В січні 1887 року міська дума затвердила представлений управою проект щитів для розклеювання афіш у вигляді призм. Оскільки призми були дорогі, платити доводилось 40 рублів, вирішили такого типу щити поставити тільки в центрі міста на головних вулицях. На інших поставили прості щити в вигляді дошки.
На початку ХХ століття єлисаветградські газети повідомляли про нові види реклами в місті. Зокрема про застосування електричної енергії для освітлення віконних вітрин магазинів. Для того, щоб встановити собі таке освітлення потрібно було подати заяву і отримати дозвіл у міської управи.
Реклама у трамваї
У 1909 році трамвайні вагони почали обклеювати оголошеннями. Саме управління випустило широкі білети, щоб на зворотному боці була реклама від фірм. У тому ж році міська управа здала в оренду пану Гопану усі лавки міста для написання на них реклами. Тобто підприємець клеїв тільки свої оголошення.
Продавали навіть ліки від всіх хвороб
На початку ХХ століття в кожному номері газет було багато оголошень, присвячених патентованим лікам. Пересічній людині було важко розібратися, які ліки справжні і можуть позбавити від хвороби, а купуючи які вони лише витрачають кошти.
Якщо звернути увагу на публікації в різних єлисаветградських газетах, то в них видно ті ж трюки, які використовують зараз шахраї. Частіше робили міні-відгуки. Коли люди писали, як гарно їм допомогло лікування препаратом, який рекламували.
Таке шахрайство дуже старе. Це навіть підтверджує історія з 20-річною дівчиною з Єлисаветграда Марією Полянською. У березні 1912 року вона сиділа на лаві підсудних. Незважаючи на юний рік жінка провернула аферу з ліками від хвороб очей.
У 1909 році вона відправила рекламу в різні газети міста. Засіб називався «Світло», який за її словами виліковував навіть сліпих людей. Щоб купити невелику баночку ліків людина повинна була витратити 4 рублі. На той час – це були великі гроші. Коли люди зрозуміли, що ліки підробка і неефективні почали писати негативні листи на адресу жінки. Звинувачували її в шахрайстві. Марію знайшли і арештували.
Тому з усього сказаного можна зробити висновок, що на початку ХХ століття місто жило як і зараз. Тільки єдина відмінність в тому, що тоді були свої товари і ціни на них.