В умовах нестабільного середовища український бізнес змушений адаптуватися, а регіони — шукати нові шляхи для залучення інвестицій та розвитку. Кропивницький не залишається осторонь: місто активно працює над довгостроковим плануванням, підтримує локальних виробників та відкриває двері для інноваційних проєктів. Як саме громада готується до майбутнього та які ресурси доступні місцевим підприємцям вже сьогодні, — далі на kropyvnytskyi.one.
Кропивницький-2030: між амбіціями та реальністю
У Кропивницькому взялися за створення довгострокового плану розвитку громади. Робота над Стратегією-2030 стартувала ще у лютому 2024 року, а вже в грудні виконком міської ради погодив документ разом з планом його реалізації.
До обговорень залучали не лише чиновників та економістів. Одними з найактивніших учасників стали представники ІТ-сфери, які презентували приклади сервісів, що вже працюють у місті та спрощують життя мешканцям. Серед них — електронна реєстрація до дитячих садків, медична система «Медкард 24» та транспортний сервіс EasyWay.
Основою стратегії став SWOT-аналіз — оцінка сильних та слабких сторін громади, а також ризиків та можливостей. На його базі автори документа описали одразу три можливі сценарії майбутнього Кропивницького.
- Базовий варіант передбачає поступове формування сучасного конкурентного міста з акцентом на технології, екологію та промисловість. У центрі уваги — створення індустріальних парків, підтримка виробництва та розвиток IT-кластеру.
- Оптимістичний сценарій значно амбітніший. Він розрахований на швидке повоєнне відновлення України, активне залучення міжнародної допомоги та прихід інвесторів у виробництва з високою доданою вартістю. Ставку планують робити на так звану смартспеціалізацію — розвиток галузей, у яких громада може стати конкурентною.
- Натомість песимістичний сценарій описує затяжну війну, зменшення міжнародної підтримки та зростання витрат на оборону. За таких умов розвиток міста може перейти в інерційний режим, коли ресурсів вистачатиме лише на підтримку базових потреб.
Попри різні прогнози, у владі вже визначили кілька проєктів, які вважають пріоритетними незалежно від сценарію. Серед них — будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб, реконструкція Ковалівського парку, запуск електронного квитка в громадському транспорті та створення Музею історії Кропивницького.
Фактично Стратегія-2030 стала для міста спробою відповісти на головне питання воєнного часу: яким Кропивницький хоче бачити себе після війни та чи вистачить йому ресурсів, щоб цей план став реальністю.
Державна та місцева підтримка бізнесу
У Кропивницькому дедалі активніше говорять не лише про виживання бізнесу під час війни, а й про його розвиток. Для цього в місті відкрили регіональний офіс підтримки малого та мікробізнесу «Зроблено в Україні», який працює на базі Кропивницької філії обласного центру зайнятості. Саме тут підприємцям допомагають знайти грантові програми, подати заявки та розібратися з умовами державної підтримки.
У 2026 році підприємцям у Кропивницькому доступні одразу кілька механізмів фінансової допомоги. Один з найпопулярніших — державна програма «Власна справа». Вона дозволяє отримати грант від 50 до 250 тисяч гривень на відкриття нового бізнесу або розширення вже чинного. Гроші можна спрямувати на обладнання, запуск виробництва чи розвиток послуг.
Окремий напрямок підтримки створили для ветеранів та їхніх родин. У межах урядової програми учасники бойових дій можуть претендувати на фінансування до одного мільйона гривень для започаткування або масштабування власної справи.
Паралельно в Кропивницькому запрацювала й місцева програма компенсацій для підприємців-початківців. Вона діє з січня 2024 року та передбачає допомогу до 100 тисяч гривень. Ці кошти дозволяється використати на придбання обладнання, ремонт приміщення або оплату оренди. Водночас місто висуває умову: підприємець має створити щонайменше одне робоче місце терміном не менше ніж на два роки.
Ще один інструмент підтримки — компенсація кредитних ставок. Для малого та середнього бізнесу передбачене повернення до 50% суми сплачених відсотків за кредитами, що має частково зменшити фінансове навантаження на підприємців.
Ставка на промисловість та технології
Поки частина українського бізнесу переживає непрості часи, у Кропивницькому вже говорять про великі виробничі проєкти та технологічне майбутнє регіону. Одним з найбільш масштабних задумів останніх років став індустріальний парк «Ростагропром», який планують створити на вулиці Аджамській.
Детальний план території для проєкту компанії «Росток-Агро» вже затвердили. Парк займатиме близько 22 гектарів, а загальний обсяг інвестицій оцінюють у 340 мільйонів гривень.
Ідея полягає не лише у будівництві окремих складів чи виробничих приміщень, а у створенні повноцінного промислового комплексу. У межах парку планують запустити насіннєвий завод потужністю до 200 тонн продукції на добу. Також тут мають з’явитися митно-ліцензійні склади із залізничним під’їздом та рампами для розвантаження вантажів.
Окрему частину інфраструктури відведуть під зберігання продукції: склади розраховані на 2500 тонн зерна та до 2000 тонн пестицидів. А для забезпечення енергонезалежності проєкту передбачили будівництво сонячної електростанції потужністю один мегават.
Втім, «Ростагропром» — не єдина амбітна ініціатива, про яку нині говорять у регіоні. На Кіровоградщині вже з’являються проєкти, орієнтовані не лише на аграрний сектор, а й на сучасні технології та глибоке перероблення.
Так, у Смолінській громаді запропонували будівництво великого комбінату з виробництва картону. Вартість проєкту оцінюють у понад 150 мільйонів доларів, а після запуску підприємство може забезпечити роботою понад 340 людей.
Тим часом Льотна академія НАУК просуває ще один напрямок, який кілька років тому здавався для регіону майже фантастичним. Тут ініціювали створення навчально-науково-виробничого центру безпілотної авіації. Планують поєднати освіту, дослідження та практичну розробку технологій, пов’язаних з дронами.
Все це свідчить про поступову зміну економічного образу регіону. Якщо раніше Кропивницький асоціювали переважно з аграрною сферою, то тепер місто намагається поєднати традиційне виробництво з інноваціями, енергетикою та високими технологіями.
Оренда з викупом: нова модель Кропивницького
У Кропивницькому міська влада намагається активніше заробляти на комунальному майні та водночас шукати для занедбаних об’єктів нових господарів. Для цього приміщення виставляють на оренду через систему Prozorro.
Йдеться про різні приміщення комунальної власності, частина яких роками не використовувалася або перебуває у стані, що потребує ремонту.
Попри це, інтерес до таких об’єктів є. З початку року бюджет Кропивницького вже отримав майже 4,2 мільйона гривень від оренди комунального майна.
У міськраді визнають, що більшість приміщень потребують серйозних вкладень. Потенційним орендарям доведеться ремонтувати будівлі, оновлювати комунікації та фактично приводити об’єкти до робочого стану власним коштом. Однак саме в цьому влада бачить механізм залучення інвесторів.
Для бізнесу передбачили важливий стимул: якщо орендар проводить так звані невіддільні поліпшення, тобто вкладає кошти в реконструкцію чи капітальний ремонт, він отримує право згодом приватизувати об’єкт через викуп.
Фактично місто пропонує підприємцям своєрідну модель оренди з перспективою власності. Для влади це шанс оживити занедбані приміщення та наповнити бюджет, а для бізнесу — можливість отримати нерухомість дешевше, ніж купувати готові комерційні площі на ринку.
Кропивницький поступово вибудовує економічну модель, яка тримається одразу на кількох опорах — від стратегічного планування до підтримки бізнесу й розвитку інфраструктури. Ухвалена Стратегія-2030, запуск індустріальних парків, грантові програми та орієнтація на приватний капітал формують каркас майбутнього розвитку.
Попри війну та економічні ризики, місто демонструє прагнення залишатися активним гравцем на інвестиційній мапі країни — з власними інструментами росту та доволі прагматичним поглядом на те, яким має бути його наступне десятиліття.